Священик із Тернополя, ключар кафедрального собору свв.Костянтина та Єлени, відомий блогер отець Євген Заплетнюк зустрівся з “зіркою Інтернету”, яка нещодавно обматюкала поліцейських. Пропонуємо вам допис, який він опублікував учора в своєму блозі. Нагадаємо, інцидент із головною героїнею зібрав уже понад два мільйони переглядів за два дні.
Привіт, друзі. Хочу подякувати всім, хто зумів в особливо непростий час підтримати пані Наталю, а після того, як я виклав свій текст, і мене разом із нею. На жаль, збагнути те, про що я тоді писав вдалося не всім. Ще раз нагадаю для не дуже гострих. Я не захищаю злочин. Я цілком погоджуюся, що так робити не можна нікому. У іншому випадку я б теж, цілком спокійно, з чистою душею та заповзяттям долучився до цього навпу правдолюбців, аби й собі кинути ще кілька власних хмизинок до спільної ватри публічного осуду. Коли ж стало помітно, що це все виходить за здорові межі, я вже не міг змовчати, бо я священик. Священик – це та людина, яка допомогає всім, кому погано. І це не обов’язково завжди праві та бездоганні люди. Серед них дуже часто бувають грішники. Скажу більше. Як звичайна, цілком смертна людина, я теж не люблю водіїв, які сідають п’яними за кермо, й навіть не схвалюю випадків, коли ті трощать паркани. Тут немає причин для дискусії. Взагалі.
Ні Наталя, (ні тим більш – я), не вважаємо, що нічого особливого не трапилося. Не тільки я, але й вона не вважає кращою ідеєю сідати за кермо після вживання алкоголю. Цей випадок був цілком екстраодинарним. Помилкою, яку вона цілком визнає. Страшна помилка. Все ж, знову й знову писати про неї, як вбивцю, чи тим більше постійно називати її “Зайцевою з Тернополя” – досить значне перебільшення. Нагадаю, Зайцева реально вбила 6 людей, а Наталя потрапила в аварію, де постраждала сама. Вона десять років кермує автомобілем. І на відміну від ваших “гіпотетичних дітей, яких вона могла вбити”, якби не диво, вона б могла того вечора загинути першою . Тому, для неї стан шоку та розгублення – доволі нормальна реакція, яку видно було всім на відео. Так, їй не треба було сідати того вечора за кермо. І цей урок вона дуже довго пам’ятатиме.
А ще, очевидно, вона не скоро забуде всенародну травлю в мережі. Згадується чудова думка про це: Коли бачиш людину в біді, не думай, що життя випробовує лише її. Це ж випробування стосується і тебе самого. Як ти поведеш себе стосовно тієї людини? Допоможеш чи відвернешся? Чи сам будеш нападати?
Із самого початку я хотів знайти Наталю, щоб поспілкуватися. Але вона знайшла мене раніше, щоб подякувати за підтримку. Вона кілька разів уже була в нашому храмі, і я вже маю чудове розуміння не тільки тієї ситуації, але й можу судити про те, якою вона є, як людина. Вона розуміє свою провину і бачу, що говорити про той інцидент їй непросто. Тим не менше, мені й досі не зрозуміло, чому саме на неї напала мережа. Щодня в нас реально гинуть люди в ДТП, і навіть є конкретні вбивці, але про них ніхто не знає. У кожній другій родині є свій алкоголік. Чому про це мовчать? Немає попиту на такі новини? Можу запросити до наркодиспансеру, де я служу, обіцяю: дізнаєтеся багато цікавого про людей і наше місто. Може й родичів яких зустрінете.
Для чого я це все пишу зараз? У мене зараз два головних меседжа. Перший. Звертаючись до всіх хейтерів, хочу сказати, що їх важка праця за клавіаторою немає сенсу. Людина чудово розуміє свою помилку, готова її виправити. Тому, саме від вас у тисячний раз читати ті банальності немає сенсу. Наталя аж ніяк не дурніша від вас, все чудово розуміє, і без чергового тицяння в помилку. Ви всі за правду. Давайте краще сконцентруйтесь на тих злочинцях, які залишаються непокараними та невідомими після реальних злочинів, а не гіпотетичних. І не забудьте згадати про власні гріхи, грішки та злочини, про які реально люди знають. Ми всі любимо правду, поки вона не починає стосуватися персонально нас.
І друге. Ніхто, абсолютно ніхто, не застрахований від екстраординарних випадків. Ми грішні люди та живемо гріхами. Немає нічого дивного, коли час від часу попадаємо в халепи не лише через неуважність, але й власну дурість. Тому, більше взаємної любові нам точно не завадить. Давайте будемо більш толерантними навіть до натуралів, і бумеранг нашого зла іншим до нас ніколи не повернеться.
Якщо ж ви ще й християнин, то будемо вчитися хоча б на помилках інших. І, звісно, не забуваймо молитися з своїх ближніх, бо не коментарі в інтернеті, але молитва змінює наміри Бога. Це дуже потрібно всім людям, а надзвичайно тим, хто переживає особливо складні моменти в житті.
Для тих хто пише, що я “м’яко кажучи поганий”, хочу погодитися та підтвердити свою гріховність. Я значно гірший, ніж ви про мене знаєте. Тому, прошу вас про молитву за себе грішного. Я працюю і багато речей намагаюсь виправити. І впевнений, що все це мені буде вдаватися значно краще, якщо всі праведники з інтернету мені в цьому доможуть не осудом, а добрим словом та своїм заступництвом перед Богом.
Це приблизно все, що я маю сказати по тій темі, перед тим. як офіційно ми закінчимо нікому не потрібні суперечки. Більше про це не будемо.
А ще, читайте Біблію – Слово Боже. Там є один дуже цікавий фрагмент. Написаний наче сьогодні.
“Приводять книжники і фарисеї (свідки ДТП з інтернету ) до Нього жінку, схоплену під час перелюбу (аварії в стані спяніння), і, поставивши її посередині, кажуть Йому: 4 Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі (під час того, як вона потрощила паркан ); 5 а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш? 6 Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги. 7 Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь. 8 І знов, нахилившись додолу, писав на землі. 9 Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині. 10 Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив? 11 Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши… (Ін. 8:3-11)
п.с. І перестаньте, будь ласка, говорити, що її чоловік-олігарх заплатив мені велику купу грошей, щоб я це все писав. Будьте більш оригінальними. Скільки треба грошей, аби згодитись на булінг?
