У всесвітній день захисту тварин хочу оповісти історію, яку почула днями і від якої досі не можу оговтатися. Розповіли мені це спокійним голосом, з іронією навіть, мовляв, прикинь, так кумедно вийшло…
Словом, живе у нас в селі бабуся – божа кульбабка, мила така, курей тримає, а якогось дня празник був, то бабуся в хаті попрєтала, лад навела, вишивані подушки стосиками виклала та й до церкви, значиться, пішла.
А кіт її шкоду зробив на оті подушки-перини, просто отако зверху. То бабця як зі Служби Божої повернулася і побачила тоту халепу, кота злапала, на пеньок у дворі винесла і голову сокирою відпанахала! Скажи, смішно!…
…без коментарів…
Ганна ОСАДКО
