Природа найкращий архітектор, вона будує і руйнує, створює та змінює, надихає та захоплює, існує по своїм, відомим тільки їй законам. І лише людина здатна в певній мірі підкорити стихії, перетворивши спокійну річку у бурхливий водоспад, побудувавши з каменю стіни неприступної фортеці, чи проклавши звивисту стежку-дорогу до природніх та рукотворних скарбів.
Історія від якої перехоплює подих, легенди оповиті містикою, унікальні краєвиди, дива природи та архітектури все це, і набагато більше чекає на мандрівників в загадковому урочищі Червоному.
На території Національного природнього парку “Дністровський каньон”, неподалік села Нирків Заліщицького району знаходиться перлина Тернопілля – Урочище Червоне. Це чашоподібний каньон річки Джурин завздовжки 1,5 км і шириною близько 1км, вкритий деревами, кущами та духмяними травами. Стіни каньону стрімкі, місцями обривисті, де-не-де пологі, частково скелясті, блідо-червоного кольору, від якого урочище і отримало назву Червоне.
Весь каньон неймовірна фотозона для незабутніх фото: яскраві барви природи, неймовірні краєвиди, що відкриваються з висоти та бурхливі емоції від навколишньої краси.
На схилах Червоного можна натрапити на гіпсові скелі, кристали яких схожі, на ті що я зустрічала у печері Вертеба. Про одну з цих гіпсових брил існує легенда, що ніби то в давні дохристиянські часи стояв тут величний камяний ідол, якому поклонялись місцеві волхви, здійснюючи свої таємні ритуали. Та йшли віки, минали століття і від боввана залишилася лише голова, що пильно спостерігає за Урочищем, оберігаючи його. Якщо придивитись, то можна побачити обриси обличчя древнього божества.
Серед трав і кущів прямує до низу дорога, а обабіч на пагорбі розмістився цвинтар з двома напіврозваленими будівлями. Тут знаходиться родинний гробівець Понінських, який розпорядилася побудувати княжна Гелена Понінська на початку 19ст. після смерті двох своїх дітей. А поруч біля старого цвинтаря зберіглась цвинтарна капличка з червоного пісковика, атмосфера тут дуже спокійна і мирна.
Посередині урочища розташований великий пагорб, на якому стоїть знаменитий Червоногородський замок. Довкола замку колись існувало овіяне легендами місто Червоногород, що зникло після закінчення Другої світової війни у 1945 році. Спершу фортеця була дерев’яною, а на початку 17 ст. за сприяння старости Миколи Даниловича звели мурований чотирикутний замок з вежами на кутах. В 1820 році тодішній власник перебудував твердиню на розкішний палац. На сьогоднішній день лише частково збереглися вежі замку-палацу, одна з яких напіврозвалена. Біля фортеці розмістився дитячий табір “Ромашка”.
Неподалік Червоногородського замку знаходиться костел Вознесіння Діви Марії. Його звели в 1615 році на кошти родини Лісєцьких, тоді тут поселилися монахи-домініканці. Зараз він залишений на відкуп природі. З середини костел виглядає більш масивнішим і величнішим, ніж ззовні. В ньому до нині збереглися старовинні фрески, прикраси інтер’єру та колони.
Ще з далеку чути шум води, найвищого штучного рівнинного водоспаду України – Джуринського. Розташований на річці Джурин, водоспад складається з трьох каскадів загальною висотою 16 метрів. Його ще називають Червоногородським або Нирківським водоспадом. Існує декілька легенд про його створення, але достовірних даних немає. В теплу пору року в ньому полюбляють купатися люди, і я мала змогу потрапити під природній гідромасаж.
Урочище Червоне, одна з найцікавіших туристичних атракцій Тернопілля, до нього мандрівники з усього світу прямують майже цілий рік. Проте літо найактивніша пора, адже більшість приїздить на декілька днів з наметами. Біля водоспаду є непогана інфраструктура : джерело з чистою і смачною водою, смітники, туалети, душ у вигляді каскадів водоспаду, просторі галявини, магазинчик та декілька сувенірних яток. Я теж полюбляю відпочивати в урочищі з наметами, а який солодкий сон під шум водоспаду, це варто відчути.
