Усі ми знаємо про існування фракції “Самопомічі” в міській раді Тернополя. Точно так само знаємо про те, як ці “браві хлопці” на кожному кроці розповідають про свої “здобутки”. Але навряд чи комусь відомо, що за всією цією бравадою прихований звичайний страх – страх опинитися на периферії політичних процесів в Україні. Судячи з останніх новин, що стосуються цієї партії, її представників цілком може очікувати невтішне політичне майбутнє.
Про що йдеться? Мова йде про те, що неформальний власник партії «Самопоміч» Андрій Садовий може опинитися за гратами через продаж військового заводу «Львівприлад» офшорним компаніям, які пов’язані з Головним Розвідувальним управлінням Міністерства оборони Росії. Відставка Садового та суд над ним є однією з вимог уряду США до України.
Останнім часом у ЗМІ активно розвивається тема дострокового зняття Андрія Садового з посади мера Львова. Як юридичні зачіпки розглядається юридично неправомірне голосування за мера у містечку Винники, що біля Львова. Або критичний стан з центром Львова, який діючий мер перетворив на величезний базар, або навіть розгул бандитизму у місті. Ці нібито «дрібні» зачіпки можуть бути лише «розвідкою» перед «наступом» на позиції Садового. І він це добре розуміє. Про зв’язок Садового з російським бізнесом та офіційним Кремлем говорять давно, навіть сам мер Львова не цурався своєї дружби з окремими проросійськими бойовиками Донбасу.
«Садовий віддав військовий завод «Львівприлад» ймовірному агенту ГРУ Росії»
Проте, останнє його рішення спричинило ефект «вибуху бомби» в першу чергу у Сполучених Штатах Америки. Нещодавно стало відомо,що Садовий віддав колишній військовий завод «Львівприлад» під будівництво офісного центру фірмі, яка належить такій собі громадянці Росії Людмилі Саламатіній. Цікаво, що вона є родичкою скандального міністра оборони України Дмитра Саламатіна в уряді Азарова, за якого почався основний етап знищення Збройних сил України. Варто зазначити, що Саламатін зять колинього віце-премєра Росії Олега Сосковця і активно працював на російські спецслужби.
Майбутнє будівництво на «Львівприладі» юристи вже кваліфікують як диверсійні дії, адже росіяни планують збудувати кілька будинків над найбільшими у західній Україні бомбосховищами, де вже є запаси води та нормально циркулює повітря. Але й це не головне. Як відкрито говорять українські військові, їх колег з НАТО найбільше обурило те, що Садовий віддав росіянам завод, який розміщений поряд з Національною академією сухопутних військ України. Саме в цьому військовому учбовому закладі розміщені представництво США і НАТО, йде координація військових навчань і матеріально-технічного переоснащення ЗСУ за участю західних партнерів. Тобто, під самим «носом» штаб-квартири НАТО у Львові російські агенти можуть вільно і законно розмістити будь-яке шпигунське обладнання. Цілком можливо, що справа співпраці Садового з агентом ГРУ Росії Дмитром Саламатіним вже активно розробляється і не лише в Україні.
«Майбутнє будівництво на «Львівприладі» юристи вже кваліфікують як диверсійні дії»
ЇЇ наслідком може бути навіть звинувачення Садового у державній зраді і засудження на 15 років тюремного ув’язнення. Очевидно, це розуміє і сам Садовий. Тому він почав активно грати роль «основного опозиціонера» України, це мало б допомогти йому врятуватися. Чи наважиться українська влада і США довести справу до кінця і посадити «опозиціонера» Садового? Покаже час.
P.S. Громадськ-політичний діяч Ольга Давид звернулася до Президента України, Генпрокуратури України, НАБУ та СБУ з вимогою перевірити інформацію журналістського розслідування про те, що «Львівприлад» перетворять на офіси – щодо можливого російського походження інвестиційних коштів, а також загрози нацбезпеці у зв’язку з будівництвом об’єктів коштом іноземного капіталу поруч з режимним військовим об’єктом у Львові.
“Будь-які об’єкти, зведені на території колишнього військового заводу і на межі з Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за кошти російського походження можна опосередковано оцінювати як підготовку до диверсійних заходів.
Гнат Тарківський, політичний оглядач, блог politiko.ua
Обговорення