Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу обвинуваченого Євгена К. на вирок Підволочиського районного суду від 9 вересня 2024 року.
Як встановлено судом, на початку січня 2023 року працівники 5-го відділення поліція смт. Підволочиськ отримали інформацію, що у будинку родини К. зберігалась вогнепальна зброя. Вранці, 11 січня 2023 року правоохоронці прибули до с. Колодіївка Тернопільського району до вказаного домогосподарства та слідчий зачитав власникам будинку постанову суду про проведення обшуку.
Однак 73-річний Євген К. та його 39-річний син Сергій К. двері не відчинили і правоохоронців до помешкання не пустили, хоча всі працівники поліції були вдягнені в однострої та виконували свої службові повноваження. Коли поліцейські таки потрапили у коридор і спробували зайти до кімнати, Євген К. через вікно дверей ударив одного з групи господарськими вилами у голову та пробив шолом, спричинивши йому легше тілесне ушкодження. При цьому пенсіонер обзив правоохоронців нецензурною лайкою та погрожував насильством. Потому він грозив шматком арматури та кинув уламок дерев’яної палиці в іншого поліцейського, травмувавши тому руку. Тим часом, син пенсіонера – Сергій К. не менш активно протидіяв правоохоронцям і через вікно дверей металевим ломом ударив двох працівників поліції.
Коли правоохоронці подолали опір та провели обшук, на горищі житлового будинку виявили та вилучили 36 бойових патронів до вогнепальної зброї, які Євген К. зберігав без належного дозволу.
Вироком Підволочиського районного суду від 9 вересня 2024 року Євгена К. визнано винним у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України), опорі працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов’язків (ч. 2 ст. 342 КК України) та в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ч. 2 ст. 345 КК України). На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд остаточно визначив йому покарання у виді 3-ох років позбавлення волі.
Сергія К. суд визнав винним за ч. 2 ст. 342 КК України і призначив покарання у виді 2-ох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання і встановив 1 рік іспитового строку.
До відома: санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-ох до 7 років;
– ч. 2 ст. 342 КК України тягне за собою штраф – від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, пробаційний нагляд або обмеження волі – до 4 років або до 2-ох років позбавлення волі;
– ч. 2 ст. 345 КК України – до 5 років обмеження або позбавлення волі.
Не погодившись із судовим рішенням, Євген К. в апеляційній скарзі просив вирок районного суду скасувати та, у зв’язку з досягненням ним 75-річного віку, призначити йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення й обрав вид і міру покарання відповідно до тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.
Так, допитаний у суді Євген К. не заперечив, що ідентифікував осіб, що прийшли провести в нього обшук, як працівників поліції, однак заперечив, що чинив їм опір – лише оборонявся. Проте факт нанесення ушкодження голови одного з працівників поліції підтверджено висновком судово-медичної експертизи.
Крім того, за висновком експерта, вилучені під час обшуку 36 предметів насправді були бойовими патронами, призначеними для стрільби з нарізної вогнепальної зброї.
При цьому колегія суддів визнала безпідставними твердження апелянта, що покладені в основу вироку докази отримані шляхом катувань і жорстокого поводження з Євгеном К. Під час досудового розслідування обвинувачений був забезпечений правової допомогою – його права представляв професійний адвокат, але він жодного разу не ставив питання про застосування до свого підзахисного заборонених методів слідства чи вчинення незаконних дій.
Погодилась колегія суддів і з покаранням, призначеним місцевим судом з урахуванням ч. 2 ст. 65 КК України, та відповідно до роз’яснень, наведених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”. Зокрема, суд врахував, що одне із вчиненим Євгеном К. кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 263 КК України) належало до тяжких злочинів, та особу обвинуваченого, який негативно характеризувався за місцем проживання, і обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі. Поряд із цим, суд врахував похилий вік апелянта і що до кримінальної відповідальності він не притягувався. З цих підстав обрав обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією найбільш суворого із вчинених ним кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 263 КК України).
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого Євгена К. залишила без задоволення, а вирок Підволочиського районного суду від 9 вересня 2024 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
