В нашій області на одне вільне робоче місце претендують дев’ятеро безробітних, а розмір допомоги, яку виплачують на біржі праці,найнижчий в Україні. Тернополянам пропонують вакансії з малими зарплатами. Проблема із працевлаштуванням сьогодні є болючою темою для будь-якого міста у нашій країні. Наша область не є винятком.
На тернопільському ринку праці помітна негативна тенденція, коли попит на працю у дев’ять разів перевищує її пропозицію. Більше того, середній розмір допомоги, яку виплачує Тернопільський обласний центр зайнятості нашим громадянам, – один із найнижчих в Україні, лише 1337,8 грн.
Однак незважаючи на це, згідно з даними Головного управління статистики в Тернопільській області, кількість офіційно зареєстрованих безробітних у нас від початку цього року скоротилася щонайменше на тисячу осіб. Проте в тернопільському центрі зайнятості кажуть, що здебільшого таке скорочення відбулося завдяки тому, що багато наших співвітчизників поїхали на сезонні роботи за кордон.
На межі виживання
Загалом сьогодні понад десятьом тисячам тернопільських безробітних обласний центр зайнятості не в змозі допомогти із працевлаштуванням, оскільки немає вакансій. І це лише офіційно зареєстровані безробітні. Згідно зі статистичними даними, у нашій області сьогодні незайнятими є понад 5% населення від загальної кількості жителів. На перший погляд, небагато, однак це 54 тисячі громадян, або 12% від загальної кількості працездатного населення віком 16-59 років. Насправді це велика соціальна проблема для Тернопільщини, оскільки люди, які є безробітними чи втратили роботу, мають сім’ї, які необхідно годувати, особливо, якщо є діти. Тобто вказаний вище відсоток безробітних жителів області сміливо можна помножити на два, а то і на три. Тоді ми отримаємо реальну кількість громадян, які сьогодні є на межі виживання, пише 20 хвилин.
З банкіра – у перукарі
На тернопільській біржі праці тернополянка Елеонора Соколовська була дев’ять місяців. За цей час її декілька разів пропонували пройти відповідне навчання, аби здобути кваліфікацію на ті спеціальності, які є у пропозиції.
Я маю диплом банкіра, – каже Елеонора. – Однак мені пропонували закінчити курси перукаря, оскільки на біржі є така вакансія.
До моменту, коли вона стала офіційно безробітною, жінка працювала в одному з банків нашого міста. Відповідно, в неї була чимала зарплата, а на біржі праці їй пропонували роботу з оплатою праці в рази меншою.
За усі дев’ять місяців вакансій мені офіційно ніхто не пропонував, – продовжує вона. – Часто натякали, як у випадку з перукарем, що є та чи інша пропозиція, але для цього потрібно закінчити курси.
Більше того, коли пані Елеонора прийшла на біржу з дипломом, їй одразу ж сказали, що особливих шансів у неї немає, тому що фахівці економічного, педагогічного і юридичного спрямування самі шукають роботу, бо таких безробітних, як вона, багато, а хороших вакансій для них немає.
Міг бути взірцем, але…
Як каже пані Елеонора, є і позитивні моменти. Перше, що її вразило, це гарне приміщення Центру зайнятості. На жаль, у нашому місті мало таких споруд, – розповідає пані Соколовська.
– Також незвичним для нашого міста є дисциплінованість і порядок у цій установі. Усі відвідувачі приходять лише за переднім записом і з талонами, в яких чітко вказано час і дату відвідин. Якби на біржі пропонували ще й відповідні вакансії з хорошими зарплатами, Тернопільський обласний центр зайнятості був би взірцем не лише для усіх установ нашого місті, а й для всієї України.
Такої ж думки – і тернополянин Олександр Вареник, який більше місяця офіційно безробітний.
Менеджмент у цій установі справді на високому рівні, та й сама будівля вражає, – каже пан Вареник. – Проте вакансії, які пропонують, а особливо зарплати – дещо несерйозні.
Не відмітився – коштів не буде
Як каже Олександр, на біржі праці для безробітних проводять семінари, приблизно раз на місяць. Здебільшого ці семінари начитують студенти-практиканти з педагогічного університету. Лектори, якщо можна їх так назвати, повідомляють узагальнену інформацію, нічого цікавого, а тим більше, корисного для безробітних нема, – каже він. – А найцікавіше те, що після семінару усіх відмічають, і не просто “є” чи “нема”, а звіряють усі дані відповідно до паспорта. Після цього також необхідно відмітитися у свого спеціаліста. У разі, якщо хтось не прийшов на зустріч до свого консультанта чи на семінар, фінансові виплати припиняють. Щодо пропозицій, то за словами Олександра Вареника, на біржі досить вузький перелік вакансій. Це, напевно, зумовлено тим, що у нашому місті серед роботодавців не прийнято шукати працівників у такий спосіб, тобто через біржу, – говорить він. – В основному вони шукають за порадою, через знайомих або оголошення в газеті чи Інтернеті. Я як колишній держслужбовець знаю, що через біржу працюють ті установи, яким треба так працювати.
На одне місце – дев’ятеро безробітних
Як каже директор Обласного центру зайнятості Петро Химейчук, основною проблемою ринку праці Тернопільщини є недостатня кількість вільних робочих місць і вакантних посад з гідними умовами та зарплатами. Порівняно з відповідним минулорічним періодом кількість вакансій скоротилась на 10,3% і становила 12141, з них для укомплектування службою зайнятості – 9693 вакансії, або 79,8%. Серед поданих у місцеві центри зайнятості лише 3,9% вакансій були із заробітком, який вищий за середній в області. У той же час 8,4% – з мінімальною платнею. На 1 травня цього року актуальними були лише 1416 вакансій. Більше того, на одне вільне робоче місце в середньому на Тернопіллі претендувало дев’ятеро безробітних, – каже пан Химейчук.
Обговорення