Молодший сержант Юрій Бернацький родом із одного з сіл Дубенського району Рівненшини. 37-річний воїн служить інструктором навчальної роти окремого навчального батальйону на одному з військових полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України. Його історія захисту України по-своєму унікальна: добровільно йшов захищати Україну від російських окупантів двічі!
Спочатку це було навесні 2014 року, коли дізнався про підле і підступне знищення проросійськими сепаратистами українських військовослужбовців із тактичної групи на той час 51 ОМБр неподалік донецького міста Волноваха. Попри різні бюрократичні перепони (строкову в армії він не служив), все-таки, йому вдалося потрапити до складу окремого батальйону “Горинь”, у складі якого він виконував бойові завдання на Донеччині. У 2015 році воїн демобілізувався і повернувся до мирного життя: працював водієм на одному з підприємстві із переробки сільгосппродукції.
24 лютого 2022 року Юрій якраз приїхав у рідне село з заробітків у Чехії. Саме в цей день помер цього тато, і він вирішив віддати на його могилі останню шану… Аж тут страшна новина: рашисти наступають чи не по всій Україні, навіть на Київ! Повномасштабна війна!
Він зібрав необхідні речі в самостійно прибув у Радивилівський РТЦК та СП Рівненської області. Спочатку планував служити у складі 14 Окремої механізованої бригади імені Романа Великого, але виявилося, що там вакантні посади відсутні! Тож згодом поповнив лави окремого батальйону “Опфор”, із яким молодший сержант із позивним “Бьорн” виконував завдання за призначенням на різних ділянках фронту. Спочатку оборони місто Київ, потім воювали на Бахмутському напрямку.
“Заходили в місто, – згадує, – на кілька діб, а “застрягли” там надовго”…
А потім було бойове травмування, від лютого 2023 року – тривалий період лікування та реабілітації… Повністю спину не вилікував навіть досі, але продовжує служити. І дивується, чому в тилу подекуди процвітає хабарництво та нажива на людських слабкостях: тільки прибув у відпустку, як “добрі люди” одразу запропонували “порішати” з інвалідністю ІІ групи у МСЕК за круглу суму. А якби був здоровий, пояснили, то довелося б заплатити вдвічі більше…
“Бьорн” наразі служить на посаді інструктора-викладача однієї з навчальних рот. За відведений термін допомагає щойно мобілізованим людям стати підготовленими воїнами. Це непросто, вважає, але цілком можливо.
“Хто хоче навчитися, хто розуміє, куди потім піде, той обов’язково навчиться. Ну, а хто з тих чи інших причин долає якийсь внутрішній опір, той імітує бойову підготовку, а потім розплачується за це сам та ще й підводить інших хлопців. Тому треба навчатися. Всі можливості для цього є!”, – говорить молодший сержант.
І хоча в його підрозділі, в основному, мобілізовані, а добровольців небагато, молодший сержант переконаний: тут є всі умови та можливості якісно пройти базову загальновійськову підготовку.
Та й побутові умови на належному рівні: бліндажі та намети для особового складу обладнані належним чином, тут тепло і сухо. Не викликає ніяких нарікань приміщення їдальні та якість їжі. Працює баня, а попрасувати одяг хлопці можуть ледь е автоматично: вранці здали на прання та сушку, а ввечері забрали все чисте.
Крім якісного проведення БЗВП, переконаний “Бьорн”, дуже важливо працювати над підвищенням особистої мотивації мобілізованих бійців. Гроші для них не головне. Найбільше переймаються, що відбувається в кожного вдома… Тому підтримка рідних та близьких – дуже важлива!
В самого Юрія на рідній Дубенщині залишилися мама та брат. Оскільки розлучився, то дітей ще не нажив. Але обов’язково влаштує особисте життя, щоб після Перемоги патріотичних українців в незалежній Україні було більше!
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід”.
Фото відділу зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід”.
