У минулі вихідні під Тернополем горіли десятки гектарів Чистилівського орнітологічного заказника. Великі чорні куски попелу долітали аж до центру міста, пише Андрій Вербіцький на сайті “Тернополяни”. Виявилося, це не випадкові пожежі. Щороку “недалекі” мешканці Пронятина та Білої підпалюють природні чагарники, аби зачистити невідомо для чого території.
«Не займайтеся х…йньою, – сказав чоловік років сорока кореспонденту «Тернополян», який порався з грабельками біля свого дому у Білій. – Ви не там фотографуєте. Це все правильно роблять: підпалюють ще біля «коси» і полум’я все спалює аж до Чистилова».
«Для чого ви все це робите?», – запитав кореспондент. Чоловік відповів: «Щоб тут ціле літо всяка шушара не шлялася! Та й тут тернопільські сміття своє висипають. Жити неможливо!».
Після цього діалог не склався. Білецький «абориген» не піддавався на доводи про знищення природного заказника.
Така картина відбувається щороку. Селяни палять сухі очерети та траву, аби зачистити територію для випасання худоби. Інколи таке відбувалося, коли свої гнізда вже звили пернаті і навіть встигли відкласти яйці. Галас тоді відбувався неймовірний. Птахи ще довго кружляли над своїм згорілим заживо потомством.
Підпали переважно відбуваються під вечір. Дим лягає низько над землею, встеляючи всі навколишні території. Сморід доноситься і до Тернополя.
Свого часу автор цих рядків неодноразово звертався до міліції. Та жодного разу правоохоронці не відреагували вчасно. Кілька разів міліціонери через кілька тижнів спромоглися віддзвонитися ледь не з вимогою прийти і дати пояснення районному відділку. Але на цьому справа й завершувалася.
«Не займайтеся х…йньою, – сказав чоловік років сорока кореспонденту «Тернополян», який порався з грабельками біля свого дому у Білій. – Ви не там фотографуєте. Це все правильно роблять: підпалюють ще біля «коси» і полум’я все спалює аж до Чистилова».
«Для чого ви все це робите?», – запитав кореспондент. Чоловік відповів: «Щоб тут ціле літо всяка шушара не шлялася! Та й тут тернопільські сміття своє висипають. Жити неможливо!».
Після цього діалог не склався. Білецький «абориген» не піддавався на доводи про знищення природного заказника.
Така картина відбувається щороку. Селяни палять сухі очерети та траву, аби зачистити територію для випасання худоби. Інколи таке відбувалося, коли свої гнізда вже звили пернаті і навіть встигли відкласти яйці. Галас тоді відбувався неймовірний. Птахи ще довго кружляли над своїм згорілим заживо потомством.
Підпали переважно відбуваються під вечір. Дим лягає низько над землею, встеляючи всі навколишні території. Сморід доноситься і до Тернополя.
Свого часу автор цих рядків неодноразово звертався до міліції. Та жодного разу правоохоронці не відреагували вчасно. Кілька разів міліціонери через кілька тижнів спромоглися віддзвонитися ледь не з вимогою прийти і дати пояснення районному відділку. Але на цьому справа й завершувалася.
