У народі цибулю-шалот називають кущівкою. Вона утворює гнізда, у яких формується по 25-30 дрібних, дуже щільних цибулинок, а зовні вся рослина має вигляд пишного кущика. Іноді кущівку також називають сорокозубкою або сімейною цибулею.
Кущівка добре росте на легких, багатих гумусом родючих землях. Не любить щільних, перезволожених, а також свіжого гною. Найбільш для неї підходять добре освітлені ділянки, пише газета «Порадниця».
Найкращі попередники – помідори, огірки, кабачки, картопля, капуста та бобові. Не рекомендується висівати там, де росли кукурудза, буряки, соняшник, часник та морква. Натомість морква буде хорошою сусідкою кущівці, як і ріпчастій цибулі, бо відганяє від цибулі цибулеву муху, а цибуля від моркви – морквяну. Аби відлякати цибулеву муху, корисно також посипати посадки цибулі попелом. На попереднє місце кущівку висаджують не раніше, ніж через 3 роки.
Розмножується цибуля-шалот переважно вегетативно – цибулинами. Висаджують їх навесні. Найкращими вважаються цибулини діаметром 3 см, масою 30 г. Дрібніші менш врожайні. На кв. м – близько 30 цибулин. До осені з кожної розростається кущ.
За тиждень до висадки у ґрунт цибулини прогрівають протягом 8–10 год. у воді з температурою 40–42 градуси. Перед посадкою цибулини замочують на добу у воді, попередньо зрізавши шийку. Можна витримати у розчині марганцівки чи іншого фунгіциду протягом 15–30 хвилин.
Навесні підготовлену ділянку боронують та висаджують цибулини на глибину 5 см, на відстані 10–15 см одна від одної. Відстань між рядами 25 см. Нюанс! Якщо недостатньо заглибити, то молоді цибулини, що утворюватимуть гніздо, з часом визиратимуть на поверхні. Цибулини сформуються та добре визріють до кінця літа. Викопують їх за сухої сонячної погоди, коли більшість листя засохне.
Протягом усього періоду вегетації потрібно зробити 1–2 підживлення мінеральними речовинами (15–20 г аміачної селітри, 20–25 г суперфосфату і 10–15 г хлористого калію на кв. м).
А щоб ріпка вийшла крупнішою, частину дрібних цибулин видаляють із гнізда. Для цього ґрунт навколо них відгрібають та залишають лише 5–6 цибулин. Перед закладанням на зберігання цибулини протягом 2 тижнів просушують на сонці. Потім обрізують сухе листя, залишивши шийку довжиною 3–5 см. Загалом технологія вирощування цибулі-кущівки майже не відрізняється від вирощування ріпчастої цибулі.
Кущівка невибаглива у догляді та витримує похолодання до мінус 20 градусів. Легко піддається вигонці у домашніх умовах.
Шалот – цінне джерело вітамінів С, групи В, А, калію, кальцію, міді, заліза, натрію, селену, а також фітонцидів: летких речовин, що вбивають хвороботворні бактерії.
Листя має специфічний ніжний смак, духмяне, містить більше цукру, ніж ріпчаста цибуля, тому часто використовується у кулінарії.
Нарізання такої цибулі не викликає сліз.
У народній медицині шалот використовується для лікування очних та шлункових хвороб, сприятливо діє на серцеву діяльність, чинить загальнозміцнювальну та протимікробну дію.
Листя шалоту майже не стрілкується та не грубіє. Для отримання зелені шалот вважається найрентабельнішим.
Цибулини кущівки достигають на 20–25 днів раніше, ніж у ріпчастої цибулі гострих сортів. Вирізняються хорошою лежкістю (до 7 місяців), мають високі смакові якості і можуть зберігатись до двох років.
