Шагрень — це характерна нерівність лакофарбового покриття, яка зовні нагадує текстуру апельсинової кірки. Цей дефект формується в результаті неправильного розпилення лакофарбового матеріалу, коли краплі не встигають рівномірно розтектися по поверхні кузова. Якісні склади сучасного виробництва, як-от лаки для авто GoldCar, здатні забезпечити ідеально гладке покриття за умови правильного застосування технології нанесення. Основну роль у появі шагрені відіграють фактори навколишнього середовища і налаштування розпилювального обладнання, які впливають на процес формування плівки покриття. Критичними параметрами є температура повітря вище 28°C, вологість менш як 40%, а також неправильно підібрана в’язкість матеріалу. За перевищення температурних норм розчинник випаровується занадто швидко, не дозволяючи лаку рівномірно розподілитися по поверхні деталі.
Підготовка матеріалів та обладнання
Правильна підготовка лакофарбового матеріалу починається з контролю його в’язкості за допомогою воронки DIN-4. Вимірювання проводяться за стандартної температури 20°C для отримання правильних результатів. Оптимальна в’язкість базового лаку становить 15–17 секунд, що забезпечує правильне розпилення і розлив матеріалу. Налаштування фарбопульта вимагає точного дотримання технічних параметрів. Робочий тиск повітря встановлюється в діапазоні 2,2–2,8 атмосфери, залежно від типу сопла. Діаметр дюзи вибирається відповідно до рекомендацій виробника лаку:
- сопло 1,2 мм — для базових покриттів з низькою покривною здатністю і створення тонких рівномірних шарів;
- сопло 1,3 мм — для стандартних акрилових лаків середньої в’язкості з оптимальним розпиленням;
- сопло 1,4 мм — для густих поліуретанових складів, що вимагають інтенсивного розпилення матеріалу.
Температура лакофарбового матеріалу повинна відповідати температурі навколишнього повітря з допустимим відхиленням не більше 3°C. Така відповідність запобігає конденсації вологи та забезпечує стабільні характеристики розпилення.
Технологія нанесення покриття
Процес нанесення лаку виконується в суворо контрольованих умовах фарбувальної камери. Швидкість переміщення фарбопульта підтримується на рівні 45–55 см/с для забезпечення рівномірного покриття без пропусків. Відстань від сопла до поверхні, що фарбується, становить 18–22 см, що дозволяє краплям лаку досягти деталі в оптимальному стані. Нанесення виконується у два повних шари з перекриттям смуг на 60% від ширини факела. Міжшарова витримка становить 8–12 хвилин за температури 22°C і відносної вологості 55–65%. Товщина кожного шару контролюється і не повинна перевищувати 18 мікронів для запобігання патьокам і нерівномірності покриття. Напрямок руху фарбопульта чергується між шарами: перший наноситься горизонтальними рухами, другий — вертикальними. Така техніка забезпечує рівномірний розподіл матеріалу і виключає утворення смугастості на фінішному покритті. Правильне виконання всіх технологічних операцій гарантує отримання якісного лакофарбового покриття без дефектів текстури.