Сьогодні в суспільстві особливо актуальною є проблема соціалізації дітей з легкими фізичними і психологічними розладами. В Україні існує лише декілька закладів, які допоможуть вирішити батькам проблему з пристосуванням таких дітей до життя.
Держава не надто переймається проблемою навчання таких дітей. Донедавна в Тернопільській області не було закладів із таким спрямуванням. Проте у 2013 році на базі НВК №28 було за початкова інклюзивне навчання.
Зараз програму лише почали втілювати у життя. У першому класі уже навчається двоє таких дітей. Взявши приклад із шкіл для дітей із вадами слуху та школи для дітей із ДЦП педагогічний склад на чолі із директором Надією Черкашиною стали ініціаторами впровадження інклюзивного навчання.
Інклюзивне навчання – це ноу-хау сучасної педагогіки. Основною ідеєю такого методу є навчання поряд із звичайними дітьми, вчаться і діти з певними вадами. Таким чиною діти навчаються толерантному ставленню, а особливі діти соціалізуються і здобувають освіту.
– Звичайно, з такими дітьми важко знайти спільну мову та соціалізувати, саме тому їх важливо не відокремлювати від колективу, а навпаки акцентувати увагу на співпраці та комунікації. Інклюзивне навчання також має свій ряд обмежень. В класі не повинно бути більше 20 дітей. Таким чином працювати з дітьми простіше, з’являється можливість більш індивідуального підходу до кожної дитини. Окремо для інклюзивних дітей працює асистент, який пояснює краще теми, проводить фізичні вправи та ігри. Зазвичай таким дітям тяжко підтримувати темп інших або вони потребують додаткових пояснень, – говорить психолог навчально-виховного комплексу № 28 Валентина Лесів. – Окрім цього ми ініціюємо ведення щоденників особистих досягнень таких учнів, проводимо в класах години психологічних тренінгів та окремо майстер-класи для батьків.
– Інклюзивні діти особливі, тому до них потрібно особливе ставлення. Коли така дитина вчиться в класі із 20-іншими дітьми вона швидше привикає до суспільства, знаходить спільну мову та адаптується. Таким чином ми вчимо інших дітей толерантно ставитися до людей із певними вадами, а інклюзивні діти швидше та краще розвиваються. Ми практикуємо рівні умови для всіх учнів, тому діти швидше привикають. Звичайно для інклюзивних дітей впроваджено свій метод навчання, проте вчать вони те ж, що й інші. Ми запровадили для дітей так званий «щоденник досягнень». Система полягає в тому, що залежно від попередніх успіхів учня, регулюється і подальше програмове навантаження, – розповідає вчитель 1 класу ГалинаЧайківська . – Ми тільки почали працювати за цим методом, але вже зараз видно перші досягнення.
Наталя Корнелюк, студентка Тернопільського коледжу університету “Україна”
