У пору відзначення католицьким світом Різдва Христового Тернопільська народна хорова капела «Зоринка» побувала в Італії, популяризуючи українське пісенне мистецтво серед європейців.
— Я все життя мріяв побувати у різдвяній Італії — і нарешті, на 56-му році роботи з творчими колективами, моя мрія здійснилася, — каже директор хорової школи «Зоринка» Ізидор Доскоч. — Але про те, щоби співати з дитячою капелою єпископську різдвяну літургію у Ватикані, я й мріяти не міг…
Стартувала різдвяна місія «Зоринки» з угорського міста Марія-Повч. Там, у храмі Святого архистратига Михаїла, відомого на весь світ чудотворною іконою Божої Матері, що плаче, діти взяли участь у богослужінні. Воно відправлялося трьома мовами. Українські фрагменти супроводжувала своїм співом тернопільська «Зоринка». Потім діти колядували на Площі Героїв — одній із найбільших у Будапешті. Оленку Чайку, котра вже сьомий рік відвідує школу й побувала у багатьох закордонних поїздках у складі капели, найдужче вразило, що люди слухали дітей з України зі слізьми на очах.
— У нас мурашки бігали по тілу, — пригадує Соломія Середюк. — Бо якщо люди плакали, значить, відчували все те, що й ми.
— Хоч і не розуміли, про що ми співаємо, — додає Наталя Стареправо, — але відчували серцем. А українцям на чужині ми подарували зустріч із рідною піснею, рідною мовою.
Зоренята помітили: глядачі дивувалися, що в такий непростий для України час її діти співають. Отже, нація не занепала духом.
Єдиний хлопець у цьому складі капели Іван Вербіцький не може забути, як люди плакали, слухаючи Національний Гімн України й просили, чи можна сфотографуватися з дітьми. Люди спинялися біля юних українців у вишиванках із жовто-блакитним стягом і підспівували їм. А після словесної преамбули до твору-реквієму «Ангелику» пам’яті Небесної Сотні всі підіймалися з місць, віддаючи шану загиблим Героям.
— У нас тремтіли голоси, — розповідає Іван, — але ми відчували гордість за наших героїв, котрі не пошкодували віддати за Україну життя. Нас переповнював патріотизм.
А ось Христині Заваденко, Марічці Метлушко й Таїсії Левковській, котрі вперше побували з «Зоринкою» за кордоном, найбільше сподобалася Венеція, храм Святої Софії в Римі, оздоблений мозаїкою, і… теплий прийом тамтешніх людей.
В Італії зоренята співали літургії та давали концерти духовної музики у понад десяти храмах і на найбільших площах Венеції, Риму й Ватикану. У кожен свій виступ неодмінно вплітали «Отче наш», «Щедрик» Миколи Леонтовича, духовний гімн України «Боже великий, єдиний…» та завершували Національним славнем. У Венеції їх тепло приймала українська громада на чолі з парохом Ярославом Чайківським. Отець Ярослав пригостив дітей рекордно великою піцою.
Також «Зоринка» співала в базиліці Святого Антонія Падуанського в Падуї, одній із чотирьох головних базилік Риму, найбільшій із церков, присвячених Богородиці, — храмі Санта Марія Маджоре. Там канонік уряду базиліки, єпископ УГКЦ Іриней Білик особисто провів дітям екскурсію у Папський музей. А коли його запитали, чи можна заспівати в храмі Гімн, відповів: «Не тільки можна, а й треба».
— Ми побачили, де живе Папа Римський, — захоплено розповідає Соломія Бронецька. — Нам показали дошки із ясел, у яких народився Ісус, одяг Божої Матері, Її волосся і голочки із тернового вінця Спасителя.
Дітям досі не віриться, що вони бачили місця, про які мріють туристи з усього світу. Звісно, не обійшлося й без кумедних випадків. Мар’яна Максимишин розповіла, як зоренята, добираючись із Венеції в Падую, сіли не в той поїзд. Коли до відправлення потрібного їм потяга залишалося дві хвилини, вибігли й стрімголов помчали на іншу платформу. Це дуже нагадувало кадр із різдвяної комедії «Сам удома». А Наталі Демкович поїздка подарувала нових подруг і знайомство зі святим Антонієм, до якого вона радить звертатися, коли хтось щось загубить, втратить…
— Це була благословенна поїздка, — переконана художній керівник капели Анжела Доскоч. — Ми вкотре відчули, що Бог «Зоринку» любить. Підтвердженням цього став такий випадок.Ннебо над Площею святого Петра зустріло нас чорними хмарами. Діти стали перед центральною шопкою, заспівали «Боже великий, єдиний…», почали колядувати — і хмари розступилися, сонячні промінці заблисотіли на голівках дітей. Це було справжнє диво, ніби хтось на небесах відчинив кватирку, аби подивитися, хто співає. Я диригувала — і плакала…
На завершення циклу різдвяних свят «Зоринка» планує показати тернополянам програму, з якою вона підкорювала різдвяну Італію. Концерт, за попередньою інформацією, відбуватиметиься в драмтеатрі ім. Т. Шевченка й буде благодійним — на підтримку тих, хто нині в АТО дарує дітям можливість прославляти пісенним мистецтвом Господа й Україну.
