Тернопільська письменниця Ніна Фіалко презентувала в одній із книгарень Тернополя свою нову книжку«Коли брати стають ворогами…». В книзі описано події 2013-2014 років в Україні. Читачі дізнаються про деякі моменти з історії нашої держави, які не висвітлювалися в підручниках і про які не дискутували в періодиці.
Письменниця аналізує, виявляє та осмислює причини українсько-російського протистояння не лише в контексті нинішнього конфлікту, а й через призму історичного минулого двох народів, яких вважали «братами». На сторінках цієї патріотичної книжки в доступній пізнавальній формі окреслено основні віхи національно-визвольної боротьби українського народу (Козаччина, визвольна боротьба Українських січових стрільців, вояків ОУН УПА).
Народилася Ніна Фіалко 10 вересня 1943 року в селі Косенівка Уманського району на Черкащині в родині сільської інтелігенції. В Кам’янець-Подільському технікуму харчової промисловості здобула фах техніка-технолога і була скерована на роботу до Тернополя. Працювала в закладах громадського харчування. Обраній професії присвятила 36 років життя.
Писати почала, коли вийшла на пенсію. За словами Ніни Іванівни, економічна криза 90-их змусила її переосмислити життя. Це стало поштовхом для розкриття у собі нових можливостей. Щоб не втратити розум від безгрошів’я, почала писати жіночі романи. Перші три книжки Ніна Фіалко видала невеликими накладами власним коштом і розповсюдила через книгарні Тернополя. Після цього тернопільське видавництво «Навчальна книга—Богдан» зацікавилося її творчістю. Вже шість років авторка плідно співпрацює з цим видавництвом. Популярністю користуються романи Ніни Фіалко «Небезпечна межа», «Родинні гріхи», «Зламані жоржини», «Повертайтесь, журавлі, додому», «Дві обручки».
«Пишу лише восени і взимку, бо влітку зайнята на дачі та з онуками, — каже Ніна Іванівна. —Сюжет для книжки виношую місяцями, потім сідаю за комп’ютер і працюю день у день по 6-7 годин, поки не завершу. Даю почитати подругам — вони є першими критиками. Тоді вже, зваживши на зауваження та побажання, допрацьовую текст і несу до видавництва. Праця нелегка, бо потребує зосередженості».
Андрій Омельницький.
Фото автора.
