Вважається, що труднощі, які ми долаємо, роблять нас сильнішими і кращими. Але є люди, які зациклюються на своїх переживаннях: вони постійно незадоволені, нещасні і сумні, у них в житті все погано. І навіть коли все добре – то це просто якесь непорозуміння, після якого стане ще гірше.
Як спілкуватися з такими людьми? Порадами ділиться психолог:
1. Маніпуляція з метою отримати підтвердження – «все погано».
Як часто вам зустрічалися люди, які приходили на дружню зустріч і вона перетворювалася в чорну безпросвітну смугу? Друг (подруга) спочатку нехотя, а потім з наростаючою амплітудою емоцій, говорив(а) про те, що «виходу немає». І це тривало від зустрічі до зустрічі.
В якийсь момент починаєш думати, що щось тут не так. На всі пропозиції і варіанти вирішення проблеми, людина, не спробувавши, відразу говорить «ні». «Ти не розумієш», «так я схоже пробував», «це не допоможе» – фрази, як круговорот, заманюють, і ти ловиш себе на бажанні втекти куди подалі. Часто ця думка «читається» на обличчі і співрозмовник каже: «о, як я тебе замучив(а), вибач, я не хотів(а)» – і тут же прокидається почуття провини за свої «негідні» думки.
Чому це відбувається?
Цей друг (подруга), найчастіше несвідомо, отримують увагу і дозвіл на бездіяльність. Так як свідомість є у всіх і в якийсь момент усамітнення людина починає розуміти, що вона просто не робить нічого зі своїм життям, і що рішення проблеми вимагає занадто великих зусиль.
Поспілкувавшись з вами і отримавши підтвердження, що «все таки погано», «друг» може спокійно йти додому і без докорів сумління жити далі за своїм сценарієм. Попутно оповідач «злив» вам весь накопичений негатив, «підзарядився» енергією і цілком стерпно може жити далі.
2. Маніпуляція з метою самоствердження.
Знайомий(а) зустрічається з вами і розпитує про життя. У якийсь момент ви розповісте про свій успіх, досягнення або щось позитивне, що відбулося в житті. І тут з’являються фрази: «бачиш, як тобі щастить», «бачиш, як тобі допомагають», «бачиш, який у тебе чоловік (дружина, друг, батько)», «щастить тобі, у тебе житло (робота, машина, будинок і т.д.)».
Ви починаєте відчувати себе винуватим. За що? Чому? В результаті таких бесід стає страшно ділитися своїм життям і починаєш мимоволі згадувати, що ж у тебе погано, щоб не виділятися.
Чому це відбувається?
Знову, найчастіше неусвідомлено, людина намагається вам показати, що ваші перемоги і досягнення – незаслужені. Таким способом вона стверджує своє «Я», підкріплює теорію «глобальної несправедливості» і знімає з себе відповідальність за особисте життя і позицію в ньому.
3. Маніпулятор на ім’я «поганий».
Така особистість вельми інтелектуально обдарована, вона не позиціонує себе відкрито як жертва, і більш того, образиться на таке звернення по відношенню до неї. Часто, в розмові, людина реагує на будь-яке зауваження або прохання фразою «я ж поганий(а), що ти від мене хочеш?».
У відносинах такий партнер може говорити «зі мною нічого не вийде, я зіпсований(а)», «ось бачиш, тепер ти образився(ась), я ж казав(а)», «мені краще бути одному (одній), ніхто не зможе полюбити такого(у) як я»,« я не нормальний(а)» і т.д. І ви тут же намагаєтеся переконати людину: «ні-ні, тебе просто недооцінили, недолюбили» і т.д., твій партнер просто був «дурень», а я зможу тебе зрозуміти».
Чому це відбувається?
Ця людина найчастіше себе позиціонує як жертву нещасного кохання, обставин, поганих відносин батьків. Вона відкрито не претендує на жалість, агресивно реагує на відверте співчуття, і тим не менш постійно повторює, що «погана».
Таким чином особа отримує підтвердження своєї унікальності, особливості, і знову ж таки, знімає з себе повністю відповідальність за відносини. Адже вона відразу говорила, що вона погана! Що з неї взяти? Ви самі винні. Самі зв’язалися. Вас попередили. І в якомусь сенсі вона має рацію, вона дійсно попередила.
Як же поводитися з такими людьми?
Останній випадок дуже добре демонструє гру в рамках так званого Трикутника Карпмана – моделі взаємодії між людьми. Відповідно до цієї теорії, спілкування проходить за розподіленими ролями: рятувальник – переслідувач – жертва. Якщо ви спілкуєтеся з «жертвою», значить, ви берете на себе роль «рятівника», а суспільство, життя, обставини стають «переслідувачем».
Щоб вирішити ситуацію, важливо визнати свою роль і бажати вийти з цієї гри. Модель Трикутника небезпечна тим, що “рятувальник” часто стає “переслідувачем”, “жертва” “рятувальником”, “переслідувач” “жертвою” і т.д. Значить, якщо людина перед вами “жертва” – десь вона “переслідувач”, а десь “рятувальник”, і у неї є всі ресурси вирішити проблему. Ваша «рятівна» позиція найчастіше робить вас жертвою цієї ж людини, так як в результаті маніпуляцій ви втрачаєте свою впевненість, енергію або повагу.
Якщо ви готові перестати грати в ці ігри, тоді дайте собі відповідь на питання:
- навіщо мені потрібна ця людина?
- що я отримую від цього спілкування?
- як би мені хотілося спілкуватися з цією людиною?
- наскільки можливо реалізувати це спілкування по-іншому?
- чиготовий(а) я витрачати свої сили на вирішення проблеми іншої людини?
- навіщо мені потрібно слухати її історію?
Головне в такому спілкуванні – це чесність перед самим собою. Тільки зізнавшись собі в своїх бажаннях «рятувальника» (наприклад), можливо зняти роль і звільнитися від сценарію.
Чи обов’язково рвати відносини з цією людиною? А якщо це близький родич або партнер? Тоді важливо розуміти, що ви не несете відповідальність за життя іншого, якщо це не ваша дитина до 18 років. У кожної людини є своє життєве завдання і ви не має права вирішувати його замість нього, навіть якщо здається, що ви краще знаєте рішення.
Якщо від спілкування не можна відмовитися, тоді задавайте співрозмовнику прямі запитання:
- чим я можу тобі допомогти – конкретно?
- що ти готовий сам робити?
Пам’ятайте, наше життя – це наш вибір, і ми, і тільки ми несемо за нього відповідальність.
