В той час, як у Києві облаштовують VIP-палати для “окремих категорій службовців” на місцеві бюджети лягли основні витрати по боротьбі з поширенням коронавірусної епідемії. Загальна сума витрат місцевих бюджетів вже перевищила 500 млн грн. У той самий час держава виділила допомоги аж 100 млн грн.
При цьому НБУ з початку року спустив майже 40 млрд грн (1,5 млрд доларів) на “підтримку” національної валюти, котра продовжує знецінюватися. На цю суму можна було б закупити, наприклад, 50 тис апаратів штучної вентиляції легенів і цим повністю забезпечити лікарні для прийому важких хворих. Проте, ймовірно, у парламентарів є інші турботи, тому вони не переймаються тим, що діється на місцях. Зокрема не чути жодних пропозицій від обранців, які пройшли до Верховної ради від Тернополя.
Між тим на рівні мерії робиться все, що в силах місцевого самоврядування. Зокрема з ініціативи міського голови Тернополя Сергія Надала за рахунок місцевого бюджету та спонсорської допомоги закуповується обладнання, організовується безкоштовний довіз медиків задіяних у боротьбі з коронавірусом до роботи, передбачено кошти на підвищення оплати праці лікарів, медсестер та санітарів.
Варто зауважити, що у більшості країн, основний фінансовий тягар у боротьбі з епідемією взяли на себе державні бюджети. Саме з них виділяють кошти на підтримку громад. В Україні ж, на жаль, поки протилежна ситуація.
Парламент просто таки грабує громади
Було багато очікувань від позачергового засідання Верховної Ради 30 березня, яка мала ухвалити пакет заходів з протидії коронавірусу. Натомість народні депутати пішли на “косметичні зміни” і фактично продовжили політику “мародерства” щодо громад.
У той час, коли у Тернополі місцева влада і бізнес роблять все можливе, щоб привести лікарні у належний стан — на центральному рівні намагаються і далі витискати з міст усі соки. Варто зауважити — проблема коштів на підтримку медицини виникла не сьогодні. Уряд і парламент регулярно затримували субвенцію на оплату праці медиків. Ці кошти змушене виділяти місцеве самоврядування. Щороку брак коштів у Тернополі сягав до 40-60 млн грн. Це ті фінансові ресурси, які сьогодні можна було б витрати на закупівлю обладнання. Борги виникали з вини держави, а місцевий бюджет закривав дірки.
Сьогодні через запроваджені зміни у податковому законодавстві та заходи з обмеження діяльності суб’єктів господарювання місцеві бюджети втратять майже 16 млрд грн. У громад не буде коштів на зарплати медикам, вчителям, соцпрацівникам, працівникам транспорту і ЖКГ. Це ті люди, котрі сьогодні перебувають на передовій боротьби з пандемією. На рівні Тернополя проблема вирішується завдяки послідовній позиції мера. Однак, варто розуміти, що все має ціну. Кошти, які сьогодні Тернопіль витрачає на порятунок людей, забираються з будівництва доріг, ремонтів дворів, оновлення громадського транспорту.
Народні слуги забули про людей
Нардепи і їх виборці, очевидно, живуть у різних світах. Депутати після обрання швидко перестають бачити проблеми людей, які за них голосували. Місцева влада, натомість, адекватно розуміє що відбувається. Зокрема, що незабаром людям бракуватиме коштів на їжу. Про це зокрема заявив міський голова Тернополя Сергій Надал, під час одного з останніх засідань оперативного штабу по боротьбі з коронавірусом.
Очільник Тернополя зазначив, що люди, котрі вимушено перебувають у карантині і не мають інших доходів крім зарплати перетворюються у найбільш незахищену категорію.
“Я звертаюсь до Парламенту з проханням негайно виділити з державного бюджету субсидію на сплату комунальних послуг усім українцям. А також надати на час карантину грошову допомогу з державного бюджету на рівні хоча б 5000 грн на місяць на купівлю продуктів харчування для людей, що не можуть зараз заробляти”, – сказав Сергій Надал.
Варто зауважити, у Італії, США, Канаді, Іспанії, Польщі передбачили прямі доплати для кожного громадянина, що перебуває у карантині. Суми допомоги залежать від економічного стану кожної з країн і коливаються у межах від 200 до 1000 Євро на особу. У Китаї для людей скасували оплату комунальних послуг, а кошти на покриття комунальних витрат надали комунальним підприємствам з державного бюджету або ж компенсували місцевим бюджетам.
Очевидно, що таким самим шляхом мала б йти Україна. Адже кожен українець сплачував і сплачує загальнодержавні податки, коли купує товари, які споживає. Податки закладені у кожній буханці хліба, пакеті молока чи сметани, яку ми придбали у магазині. Сьогодні саме той час, коли держава має подбати про своїх громадян.
P.S. Замість того вони продали українську землю
(Тарас Мельник)
