«Ви знаєте, чим далі – тим більше дивуюся людям, які корчать із себе праведників, а самі ж не кращі від тих, що грішать і не навіть задумуються. Вчора був свідком такої собі кумедної ситуації: ото ж, у перший день посту, іду я дорогою, а повз мене, не поспішаючи, проїжджає іномарка, вся така гарна, новенька, видно, відполірована, з привідкритим вікном, а звідти верещить на всю вулицю «блатна» музика. І тут до машини підбігає якийсь чолов’яга і зі злістю, матами та скаженим виразом обличчя вдивляється у вікно на водія і кричить: «Та вимкни, тварюко,……. (і далі мати)….музику, перший день посту… (знову мати)…». Щоправда той водій на бурхливе зауваження ніяк не відреагував і поїхав собі далі, а розлючений чоловік пішов собі у своєму напрямку і ще дорогою огризався і матюкався.
І от думаю я собі: хто ж більше зргішив? Той, що музику слухав і нав’язував її іншим людям, чи той, що сповнився ненавистю, злобою, якимось гнівом і все це вилив на водія, та ще й з богохульними словами – що теж є немалим гріхом.
Напевно, треба нам дотримуватися тої істини, про яку говорять священики: не так важливо яку їжу ти їсиш у піст, як те, чи не їмо ми один одного.
Те саме стосується нас і наших справ щоденних: яка різниця, чи танцюємо ми і співаємо в піст, якщо проходячи мимо жебрака без ніг, шкодуємо гривні, яку могли б йому дати? Яка різниця, чи наша влада вшановує героїв та молиться за них біля пам’ятників у визначні дні, якщо у той же ж час дерибанить землі, краде державні гроші і дурить народ? І куди не глянь – одне і те ж.
В чомусь одному чинимо як праведники, а в іншому – навпаки і те інше часто перекреслює всі наші добрі справи. Може піст і є на те, щоб ми над цим задумалися…» – поділився Григорій Мищак, передає TeNews.
