Відома тернопільська волонтерка, письменниця, етнограф Ліля Мусіхіна презентувала роман «Звичайник», пише “Терен”.
Книга вийшла друком ще у 2014 році, проте через події у країні часу на презентації у письменниці не було. Він настав нині.
«Війна не тільки на сході країни, вона триває і у Тернополі, – розповіла під час знайомлення з романом Ліля Мусіхіна. – Війну кожен сприймає по-різному. З часом починаєш усвідомлювати, що на світі немає нічого вічного, тому хочеться щось залишити по собі. Творчістю займаюсь вечорами. Хоча б сторінку, дві в день пробую писати».
Про те, що «Звичайник» має право на життя, письменниця зрозуміла, коли книга була ще у рукописному варіанті.
«Повірила, що книжка вийшла цікавою, коли Ганна Осадко (перший редактор, яка прочитала рукописний варіант) подзвонила і казала, що книжка «дурна», бо вона перечитувала її п’ять разів і стільки ж плакала, – поділилася псьменниця. – Друга похвала була від київського кобзаря Олександра. Він сказав, що я написала про те, про що він грає».
«Звичайник» читається на одному диханні, ніби «грузнеш босими ногами у теплій землі», вслухаєшся у звуки природи. Книга чимось нагадує роман Патріка Зюскінда «Парфумер». Там автор просить читача внюхатись у неймовірні аромати, а тернопільська письменниця запрошує у світ музики, у світ, де для людини грає сам Бог.
В центрі твору – кобзар Мартин, його поводир Устимко і «приблудний» незнайомець на прізвисько Амфібрахій, який виявився Іваном Мазепою.
«Лірники варті, щоб про них говорили, – переконана Лілія Мусіхіна. – У «Звичайнику» є дід Мартин, який проводить крізь життя хлопчика Устима. Лише наприкінці роману Устим дізнається, що сліпий кобзар, якого він водив поміж сіл, і є Богом, до якого хлопець молився і в якого щиро вірив».
«Звичайник» посів 4 місце на Всеукраїнському літературному конкурсі «Коронація слова» 2014 року у номінації «романи».
