16 червня 2024 року, у День батька, місто Копичинці на Тернопільщині вшанувало пам’ять видатного українського режисера, актора та громадського діяча Ореста Івановича Савки. На будівлі Центру культури та дозвілля урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку, створену скульптором Д. Пилип’яком, на честь людини, яка присвятила своє життя розвитку театрального мистецтва в регіоні. Про подію повідомили на сторінці Копичинецької міської ради у Фейсбук.
Творчий шлях майстра сцени
Орест Савка народився 10 березня 1939 року в селі Крогулець. Його театральна кар’єра розпочалася у Тернопільському обласному драмтеатрі, але справжнім покликанням стала режисерська робота в Копичинцях. Протягом 40 років він був незмінним керівником Копичинецького народного драмтеатру імені Богдана Лепкого, перетворивши його на визнаний осередок театрального мистецтва України.
За час своєї діяльності Орест Савка поставив понад 90 вистав, зіграв більше 30 ролей, створив три народні театри на Тернопільщині. Його постановка “Гайдамаків” за Т. Шевченком у 1989 році стала справжньою театральною подією, залучивши до участі близько 300 акторів.
Культурна спадщина і визнання
Окрім театральної діяльності, Орест Савка зробив значний внесок у збереження культурної спадщини регіону. Він заснував Копичинецький музей театрального мистецтва Тернопільщини, який став важливим освітнім та туристичним об’єктом.
Заслуги Ореста Савки були високо оцінені громадськістю – він отримав звання заслуженого діяча мистецтв України, став лауреатом міжнародної літературно-мистецької та громадсько-політичної премії Братів Лепких, членом Національної спілки театральних діячів України.
Пам’ять про митця
На урочистому відкритті меморіальної дошки були присутні рідні Ореста Савки, представники влади, колеги та шанувальники його таланту. Донька Мар’яна Савка поділилася зворушливими спогадами про батька, а голова громади Богдан Келичавий відзначив неоціненний внесок режисера у культурне життя міста.
Відкриття меморіальної дошки Оресту Савці – це не лише данина пам’яті видатному митцю, але й нагадування про важливість збереження та розвитку театрального мистецтва в Україні. Ця подія стала символом вдячності людині, яка своєю невтомною працею та талантом збагатила культурне життя не лише Копичинців, а й усієї України.
Раніше ми писали про літературний пікнік на колесах у Підволочиську.
