Покинуті, хоча й нові будинки, розпач в очах тамтешніх мешканців і смертельні хвороби. Ось що запамяталося ліквідаторам наслідків вибуху на ЧАЕС, пише “Файне місто Тернопіль” з посиланням на “Тернопіль1”.
Щороку тих, хто ліквідовував наслідки Чорнобильської трагедії, стає все менше.
Сергій Анцібор щороку 26 квітня приходить до пам’ятника у Тернополі. Тут зі сльозами на очах пригадує людей і події. У свої 28 років він поїхав добровольцем у спецбатальйон “Гаї”, члени якого забезпечували безперебійні рух транспорту та постачання вантажів на Чорнобильську станцію.
“Дуже страшно. Це вже ми влітку були, коли приїжджали в покинуті села, а там нові гарні будинки стояли. А всі подвір’я були зарослі будяками. Все вродило, а птахів не було, жодної пташини”, – пригадує ліквідатор наслідків вибуху на ЧАЕС Сергій Анцібор.
Борис Коваль у зоні Чорнобильської АЕС провів 5 місяців. Згадує, коли його разом із товаришами відправили на небезпечну територію, ніхто не хвилювався. А вже перед в’їздом відчули масштаби події та її наслідки.
Голова ГО інвалідів-ветеранів органів ВС “Чорнобильський щит” Борис Коваль пригадує: “Коли ми заїхали в зону, то картина була дуже тягуча, доми та вулиці – все пусте, ніби вимерло. Людей було багато, займалися своєю роботою без паніки. Займалися поставкою грузів на АЕС та Чорнобильську зону”.
В 33 річницю вибуху, до меморіального комплексу “Жертвам Чорнобильської катастрофи та ядерних випробувань” прийшли самі учасники, родичі постраждалих, влада міста, краю та просто небайдужі.
