З квітня минулого року в Україні стартувала медична реформа, яка суттєво змінила підхід до фінансування галузі. Одна з головних змін – принцип «гроші йдуть за пацієнтом», тобто лікар отримує фінансування за кожного пацієнта, який підписав із ним декларацію.
В Міністерстві охорони здоров’я прогнозували, що такий підхід стимулюватиме лікарів відкривати приватні практики, які до реформи не були популярними в Україні. Чи виправдались сподівання рік потому, чи побільшало приватних лікарів і які послуги можна у них отримати, дізнавались експерти naglyad.org.
Як лікуватись у приватного лікаря?
Станом на квітень 2019 року, 1238 медичних закладів, які надають первинну медичну допомогу, підписали угоди із Національною службою здоров’я України і почали отримувати фінансування за кожного пацієнта. З них 117 – приватні клініки, 110 – лікарі-ФОПи. Аналітики медичного ринку вважають, що понад сотню приватних лікарів менше ніж за рік – це дуже позитивна динаміка. Найбільший пік підписаних угод припав на жовтень-грудень 2018 року.
У МОЗ запевняють, що лікар-ФОП, який отримав ліцензію на надання медичних послуг, є таким самим лікарем, як і у державній лікарні. Відповідно, має такі ж права і можливості.
Приватні лікарі можуть виписувати рецепти на препарати за програмою «Доступні ліки», а також оформлювати лікарняні листи. З березня цього року лікарі, які надають допомогу як фізичні особи підприємці, можуть також вакцинувати своїх пацієнтів.
«Відповідно до договору, вони мають безоплатно надавати весь перелік послуг, як і звичайний працівник медзакладу, з яким пацієнти уклали декларацію. Зокрема, робити щеплення. Ці зміни дозволять лікарям, що відкрили приватну практику, повноцінно працювати, а пацієнтам – отримувати повний спектр послуг в обраних лікарів», – зауважує в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
І хоча невеликі медичні кабінети зазвичай не мають власного обладнання для проведення лабораторних аналізів, вони можуть співпрацювати з іншими медичними закладами. Тому частіше ФОП укладає угоду з діючими лабораторіями, яким оплачує виконання аналізів.
Якщо пацієнту потрібна госпіталізація, то в екстрених випадках лікар викликає швидку, або рекомендує госпіталізацію в найближчий заклад, який надає невідкладну допомогу.
Важливо знати, що дії сімейного лікаря, який працює як фізична особа, так само унормовані клінічними протоколами. Тому він несе таку саму відповідальність за лікування пацієнтів, як співробітник державних поліклініки.
Чому лікарів-ФОП-ів повинно стати більше?
Експерти кажуть, що розвиток приватної практики є корисним як для окремих лікарів, так і системи охорони здоров’я в цілому. Адже вони підвищують кваліфікацію медиків і розвивають конкуренцію між ними.
Аналітики медичного ринку погоджуються, що розвиток приватної практики вимагає часу на підготовку.
Частина лікарів готується до приватної діяльності, працюючи з досвідченими спеціалістами, вивчаючи економіку, фінансові дисципліни, юриспруденцію, маркетинг, читаючи спеціальну літературу. Дехто навіть здобуває економічну освіту. Усі ці знання зменшують ризики для лікарів-приватників і допомагають безболісно розпочати власну справу.
Лікарі, які вже наважились на приватну практику, запевняють, що разом із відповідальністю приходить омріяна свобода дій.
«Приватна практика – це певна свобода дій. Ти менше скований інструкціями керівництва, я вільно планую свій час. У державній клініці, де я раніше працював, я був обмежений їхнім розкладом. Тепер я можу планувати робочий день і орієнтуватись на себе та потреби моїх пацієнтів. Я знаю, в які години я працюю найбільш продуктивно, а коли мені потрібні перерви. Це підвищує якість моєї праці», – розповідає лікар-ФОП Сергій Сергєєв.
Експерти впевнені, що навіть невеликий відсоток лікарів, які працюють самі на себе, є хорошим стимулом для розвитку медичної галузі. Пацієнти вільні обирати не тільки між поліклініками, а й між професійними спеціалістами. В Україні вже з’явилося нове покоління амбітних талановитих лікарів, які прагнуть самостійності. Тому перспектива розвитку для лікарів-ФОП в Україні безперечно існує.
