Польща, яка прийняла найбільше біженців з України, одночасно є одним з найбільш оптимальних варіантів закордонного відпочинку для українців в умовах війни. Країна ця велика і дуже цікава, та ще й українців гостинно приймає, а ще сюди відносно легко та бюджетно можна потрапити за відсутності авіасполучення. Цього разу УНІАН.Туризм розповість, чим українців може зацікавити польський Вроцлав, де так вдало поєдналися дух старовини з молодіжним життям.
До українців поступово повертається інтерес до подорожей, в тому числі за кордон, особливо якщо вони з початку війни не виїжджали з України. Адже це, в першу чергу, корисно для їхнього психічного здоров’я та подальшої продуктивності – періодично потрібно відволікатися та, за можливості, відпочивати від постійних загроз ракетних ударів.
А тому найпростішим и найменш затратним варіантом відпочити за кордоном для українців є сусідня Польща – туди і потрапити легко, і ціни приємні, і, врешті-решт, українцям там дуже допомагають.
Ми ж хочемо розповісти про місто Вроцлав, яке вражає поєднанням старовинної архітектури та молодіжного вайбу.
- Трохи цікавих фактів про Вроцлав
- Що подивитися у Вроцлаві
- Де поїсти у Вроцлаві
- Як потрапити до Вроцлава з України
- Де зупинитися у Вроцлаві
Трохи цікавих фактів про Вроцлав
Вроцлав є четвертим за кількістю населення містом Польщі, й при цьому він продовжує розростатися за рахунок приєднання передмість та активного житлового будівництва. Водночас Вроцлав дуже приваблює молодь – як поляків, так і іноземців (в тому числі чималу кількість українців), які бажають навчатися в одному з місцевих вищих навчальних закладів.
Загалом у Вроцлаві 11 державних ВНЗ та ще майже два десятки приватних навчальних установ. В тому числі, особливе місце тут посідає Вроцлавський університет (Uniwersytet Wrocławski), який також привертає увагу туристів.
При цьому Вроцлав є одним з найстаріших міст Польщі, з надзвичайно строкатою історією. За легендою, місто було засноване чеським князем Вратиславом I у 10 столітті, звідси, власне, і походить його назва.
Протягом століть Вроцлав, що розташований доволі близько до чеського та німецького кордонів та відносився до історичного регіону Нижня Сілезія, переходив від однієї держави до іншої – середньовічної Польщі, Богемії, Австрії, Пруссії та Німеччини. Звідси і типова для цих держав архітектура.
Остаточну крапку в питанні приналежності Вроцлава, або ж на той момент відомого як Бреслау, було поставлено в 1945 році, коли за підсумками Другової світової війни Нижню Сілезію поділили між Польщею та Німеччиною. Відтак Бреслау відійшов до Польщі та став Вроцлавом, а німецьке населення, яке станом на літо 1945 року становило близько 190 тисяч проти 17 тисяч поляків, відселили до частини Німеччини, контрольованої Радянським Союзом.
Водночас місто почали заселяти переселенцями-поляками з України (Львів, Волинська область) та Литви (Віленський край). Наразі німці становлять лише близько 2% населення 640-тисячного Вроцлава, і в більшості місцевих родин тут є пращури з України. Тож не дивно, що нинішні українські переселенці доволі добре почуваються у Вроцлаві.
При цьому у Вроцлаві дійсно дуже багато нагадувань про нинішню російську війну в Україні – від українських прапорів та символіки до жартівливих плакатів з Путіним та трагічних імпровізованих меморіалів жертвам війни.
Що подивитися у Вроцлаві
Отже, маючи таку багату історію, Вроцлав, навіть попри буремні часи у період численних воєн, зумів зберегти неймовірний історичний вигляд. У другій половині 20 століття місто активно розвивалося як важливий культурний та науковий центр міста, а у 2016 році навіть був обраний культурною столицею Європи.
Звісно, в першу чергу туристи йдуть до історичного центру Вроцлава. Зокрема, тут на Ратушній площі розташована Стара ратуша – одна з головних пам’яток міста, побудована в готичному стилі ще у 13-16 століттях. Також вона є одночасно краєзнавчим музеєм.
Далі, блукаючи вузенькими вуличками з пряниковими будиночками, можна вийти до вже згаданого вище Вроцлавського університету в бароковому стилі. Цікаво, що потрапити туди можуть не лише студенти, але й туристи, просто купивши квиток. Причому, на відміну від нашого Чернівецького університету, всередину будівлі можна потрапити і без екскурсовода.
Будівля всередині дійсно дуже красива, з усім цим розписом на стелях та стінах, позолотою та фігурками пухкеньких янголяток.
На четвертому поверсі будівлі є ще одне приміщення, найменш відреставроване, де колись був театр, а нині влаштовують виставки сучасного мистецтва.
В якості бонусу – оглядовий майданчик на даху будівлі університету, звідки відкриваються чудові краєвиди на історичний центр міста.
Далі дуже довго можна гуляти вздовж набережної місцевої річки Одра, відкриваючи для себе дуже багато цікавого.
Приміром, можна вийти на острів Тумський, що є найстарішою частиною міста – саме тут зароджувався Вроцлав, де-інде навіть збереглися залишки перших будівель.
Далі звідси можна вийти до так званого Цеглярского бастіону – залишків фортеці 16 століття, що нині є популярним місцем для прогулянок з гарними краєвидами на річку.
Також неподалік звідси розташований Національний музей Вроцлава, який легко можна впізнати за оповитими виноградною лозою стінами та статуями двом видатним художникам епохи Відродження – Мікеланджело та Альбрехту Дюреру. Чому саме ці дві постаті – ми так і не дізналися, але вписалися вони сюди доволі вдало.
Сам музей зберігає одну з найбільших колекцій сучасного мистецтва в країні, в першу чергу сконцентрувавшись на роботах художників Нижньої Сілезії.
Ще одна з фішечок Вроцлава – так звані “вроцлавські гноми”, або ж “краснолюдки”. Ці міні-статуетки з бронзи почали встановлювати в місті в 2001 році, і станом на кінець 2019 року їх було вже більше 700. Періодично старих гномів ламають чи крадуть, але і нових встановлювати не припиняють. Більшість гномів тематичні та мають свою історію, яку можна дізнатися під час численних екскурсій чи з туристичних брошур.
Але насправді у цих гномів є “революційна” передісторія. Адже спочатку гноми були одним з символів легендарного польського антикомуністичного політичного руху 1980-х років “Помаранчевої альтернативи”. Червоного гнома в капелюсі малювали на стінах у тих місцях, де тодішня влада зафарбовувала антиурядові написи, щоб ще більше привертати увагу до того, що намагалася приховати влада.
Пізніше активісти руху почали самі зображувати гномів – вперше вони зробили це після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, пояснивши, що “гномики виросли тому, що їли чорнобильські гриби”.
Також у Вроцлаві дуже багато паркових зон – місто справді дуже зелене. Особливо нам приглянувся парк Щитницьких. Тут немає нічого зайвого, просто красива, дещо облагороджена природа, серед якої дуже приємно гуляти.
Зовсім поряд також розташований Вроцлавський зоопарк.
Тут же розташовані ще дві цікаві місцеві туристичні локації – Вроцлавський мультимедійний фонтан та так звана “Зала століття”, де проводяться різноманітні культурні, розважальні та спортивні заходи.
Навколо фонтану та зали розташована пергола, оповита рослинами. Виглядає це дуже красиво. Взагалі, за моїм спостереженням, у Вроцлаві дуже багато будівель та інших конструкції обплетені виноградом чи іншими подібними рослинами.
Пройти до парку Щитницьких від центру можна через Ґрюнвальдську площу – популярний студентський район із двома великими університетами, модними барами та численними клубами, у яких проходять рок-концерти. У місцевих закусочних і кафе готують польські вареники, піцу й кебаб, а в місцевому торговельному центрі “Ґрюнвальдський пасаж” працюють заклади швидкого харчування та магазини середнього класу.
Загалом, історичну частину Вроцлава цілком можна пройти за два дні, але насправді тут є ще багато всього цікавого, особливо якщо будете заходити до музеїв чи відвідувати якісь заходи, тож можна їхати і на довше, сумувати не будете.
Де поїсти у Вроцлаві
Стосовно закладів харчування Вроцлав багато в чому нагадує довоєнний Київ. Оскільки місто це молодіжне, то тут дуже багато стильних закладів з доступним цінником: кав’ярні, піццерії, азіатська кухня, сучасна польська кухня і, звісно ж, більш традиційні ресторани “для туристів”. В центрі міста та біля вищих навчальних закладів їх доволі багато, тож знайдете собі щось без проблем.
Ціни в кафе та ресторанах Вроцлава приблизно на рівні київських або трохи дорожчі. Приміром, в “хіпстерській” кав’ярні в центрі міста можна випити каву зі смачним десертом за 30-40 злотих (приблизно 200-250 гривень). Непогана піцца тут коштуватиме від 35 злотих (трохи більше 200 гривень). Звісно, якщо обирати типовий туристичний заклад в історичному центрі, може бути дорожче.
А ось з кавою радимо бути обережними – можливо, це суб’єктивний досвід, але смачна вона лише в молодіжних кав’ярнях з дещо вищим цінником, тоді як більше дешева кава у вуличних точках десь на набережній чи на заправці дуже часто може бути “повним розчаруванням”. Якщо вже хочете купити щось простеньке, щоб не платити за туалет, то краще візьміть воду чи морозиво.
Як потрапити до Вроцлава з України
Найпростіше до Вроцлава їхати через Перемишль, про який можна прочитати в нашому окремому матеріалі. За день із залізничного вокзалу Перемишля до Вроцлава відходить кілька поїздів “Інтерсіті”, а вартість квитка на них становить до 300 гривень, або й менше, якщо купити його завчасно. Їхати – близько 6 годин. Також за цим маршрутом можна підшукати автобуси, що вирушають від автостанції з іншого боку залізничного вокзалу.
Де зупинитися у Вроцлаві
Оскільки Вроцлав – доволі жваве місто, яке наразі активно розростається, тут взагалі немає проблем з пошуком житла для туристів. На популярних сайтах з бронювання житла у місті наразі доступні близько 300 варіантів розміщення на будь-який смак та бюджет.
Якщо ви не проти пожити в спільних номерах у хостелах, то можна відшукати собі ліжко-місце за ціною від 300 гривень за ніч. Ціни в найскромніших одномісних номерах чи апартаментах стартують від 550 гривень за ніч, а непогані двомісні номери обійдуться в суму від 850 гривень за ніч.
Марина Григоренко
