Кандидат на посаду Тернопільського міського голови Володимир Бліхар переконаний, що брудні технології проти «Народного контролю» та проти нього особисто приречені на провал.
Дуже шкода, що більшість українських політиків, чиновники усіх рівнів владної вертикалі ще й дотепер не засвоїли уроків української історії. Приходять нізвідки, роблять не те, йдуть в нікуди. І так десятиліття за десятиліттям, рік за роком.
Один Майдан, другий… Як би не хотілося після попереднього речення поставити крапку, все ж реалії суспільно-політи
На превеликий жаль, нині в Україні існують дві зони розмежування: одна – між нашим військом та агресором, друга – між народом і владою. Причому, якщо перша має чітко визначені межі по всьому фронту тимчасово окупованого Донбасу, то інша – фактично невидима для людського ока, а, відтак, ще небезпечніша.
До таких не вельми приємних роздумів мене спонукала, передусім, ситуація з нападками на політичну партію «Громадський рух «Народний контроль», активістом якої я є з першого дня її створення. Наприклад, щоб зареєструвати своїх кандидатів в органи місцевого самоврядування Тернопільщини, нам доводилося навіть звертатися у суди. Більше того, з наближенням до дня народного волевиявлення почастішали нападки і на мене як на кандидата на посаду тернопільського міського голови. Чутки, які за допомогою адмінресурсу та цілої гвардії чиновників поширює штаб одного з моїх опонентів, зводяться до того, що, буцімто, Володимир Бліхар є «технічним» кандидатом одного з потенційних лідерів перегонів.
Усі ці підступні дії лише підтверджують висновок про те, що дехто з політиків минулої доби робить все, аби заблокувати прохід у владу та скомпрометувати нових людей, здатних кваліфіковано та патріотично працювати на користь громади.
На відміну від багатьох політичних сил з довгого реєстру Міністерства юстиції, які ненадовго «оживають» перед кожними наступними виборами, політична партія «Громадський рух «Народний контроль» має дату і місце народження – початок 2014 року, забарикадований столичний Майдан Незалежності.
Наші активісти пройшли крізь вогонь і дим, гідно вистояли під натиском «Беркуту» і перемогли тоталітарний режим з тим, щоб кардинально змінити країну, змусити владу служити людям.
Поки що не все із задуманого, запланованого і омріяного українцями нам вдалося здійснити. Проте, за два роки у «Народний контроль» влилися тисячі громадських активістів, учасників АТО, волонтерів, відповідальних підприємців, студентів та журналістів. Ми стали силою, здатною впливати на всі суспільно-політи
Ми стали загрозою для влади, бо променями справді народного контролю висвітлюємо зло. І саме тому нас хочуть пересварити, дискредитувати, намагаються всіляко збити з дороги, на яку стали, зі шляху, яким йдемо.
Не вдасться, бо ми – справжні, а наша зброя – правда. Ми неодноразово довели на ділі свій професіоналізм, відвагу, чесність та здатність ефективно працювати на громаду.
За результатами реалістичних, а не замовних, соціологічних досліджень «Народний контроль» Тернопільщини і міста зокрема впевнено долає прохідний бар’єр та входить у нові місцеві самоврядні органи потужною колоною єдиної команди. Тож жодних закулісних домовленостей з політичними опонентами, які нині пропагують брехню, бути не може. Жодних компромісів з власною совістю, жодних додаткових угодовських зобов’язань, окрім визначального та пріоритетного обов’язку перед громадою – змусити владу працювати чесно.
25 жовтня настане момент істини. Я вірю, що національно свідомі і патріотичні тернополяни сповна використають своє конституційне право -оберуть до місцевих рад тих, хто їх ніколи не зрадить, і, тим самим, поставлять остаточну крапку там, де я поки-що поставив багатокрапку.
