У бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» 28 жовтня відбувся поетичний вечір-спогад, присвячений пам’яті поета, барда, драматурга, громадського діяча Олександра Смика. У теплій, щирій атмосфері зібралися його рідні, друзі, колеги та шанувальники, щоб згадати митця, послухати його пісні та вірші, сповнені глибини, щирості й світла.
Про Олександра Смика згадували як про людину, що вміла торкатися сердець. Його дружина Марія Гудима зазначила:
«Це людина, яка неймовірно любила життя. І ця його любов до життя проявлялася у спілкуванні, у роботі – у всьому, що він робив. Відчувалося, що він любить життя, що він хоче жити».
Під час вечора звучали пісні та поезія Смика, серед них – відома композиція «Я хочу жити в Україні», яку напередодні війни він присвятив своїй країні. Її приспів наприкінці вечора виконали всі присутні.
«Сьогоднішню подію ми організували і завершили піснею “Я хочу жити в Україні”. У ній є дуже важливий рядочок: “Вчися жити в Україні”, який повинен торкнутися серця кожної людини. Це була його думка і це була його ідея», – сказала Марія Гудима.
На вечорі пам’яті виступили начальниця управління культури і мистецтв ТМР Світлана Козелко, директорка міської ЦБС Оксана Лехіцька, актор тернопільського драмтеатру В’ячеслав Хім’як, бард з Рівного Олександр Кривохиж та інші.
«Він такий, знаєте, вільнодумець. Той чоловік, що йому просто треба вклонитися, що він у такі непрості часи міг відстояти свою думку, міг бути вільним, міг відчувати в собі свободу і закликати інших до свободи. Мені особисто, я вам чесно скажу, його не вистачає…», – сказав В’ячеслав Хім’як.
«Ми були близько знайомі, приятелювали, а потім життя нас розвело. Дуже гарний захід пам’яті Олександра Смика. Це дійсно постать висока і дуже талановита, креативна. Він залишив по собі прекрасний слід. Поки співають його пісні, поки декламують вірші – доти пам’ять про нього живе», – зазначив Олександр Кривохиж.
У межах заходу представили експозицію, присвячену Олександру Смику, зокрема його колекцію значків. Відбулося також вручення дипломів лауреатам Всеукраїнської премії його імені «Я хочу жити в Україні».
«Особливі слова подяки дружині Марії Гудимі за підтримку, збереження його творчої спадщини та щирість, із якою вона поділилася спогадами про спільний життєвий шлях», – зазначили у бібліотеці-музеї.
Пісню «Закохалась я» виконали учасники тернопільського гурту Bugs & Bunny.
«Він показував нам, що варто творити, варто щось робити взагалі в Тернополі. І, знаєте, в нього дуже проникливі пісні, які він нам дав для виконання», – розповіла вокалістка гурту Мар’яна Гордій.
Олександр Смик народився на Сумщині, дитинство провів у Рівному. Навчався у вишах Рівного та Києва, пізніше переїхав до Кременця, а потім до Тернополя, де прожив останні роки. Він був одним із організаторів фестивалю «Червона Рута», п’ять років очолював міське управління культури і мистецтв Тернополя, долучався до культурних ініціатив і мистецьких проєктів.
Життя поета обірвалося у травні 2022 року. Цього жовтня йому могло б виповнитися 68. Щороку його рідні та близькі влаштовують вечір пам’яті, щоб зберегти живу присутність митця у культурному просторі Тернополя.
