Український військовослужбовець із позивним «Борзий» після навчання вирушив на передову, де разом із побратимами потрапив в оточення ворога. Протягом 18 діб бійці трималися в складних умовах, аж поки не отримали шанс повернутися до своїх позицій. Під час виконання завдання «Борзий» зазнав контузії та був направлений на лікування.
«Я переконав себе, що життя цінніше за будь-яке забезпечення. Я думав, що більше не повернуся на фронт», — поділився військовий.
Після одужання Микола, як звати «Борзого», спробував адаптуватися до цивільного життя, влаштувавшись працювати в автомайстерні, де займався фарбуванням автомобілів. Проте два місяці у статусі «строку закінчення контракту» (СЗЧ) показали, що мирне життя не для нього. Він постійно підтримував зв’язок із побратимами, слідкував за новинами з фронту і відчував, що його місце — серед товаришів по зброї.
«У тилу я не знайшов себе. Під час війни мені бракувало адреналіну, ризику, того драйву, який є на передовій. А ще почала гризти совість», — зізнався Микола.
За його словами, дружина до останнього не вірила, що він повернеться на службу, але підтримала його рішення. Ця підтримка стала для військового надзвичайно важливою. Зрештою, «Борзий» повернувся до лав Збройних Сил України, готовий і надалі захищати країну.
