Проблема цілодобового постачання гарячої води притаманна не лише Тернополю, а й багатьом іншим містам України. Проте Тернопіль одне із тих міст, де цю проблему вирішують системно.
Радянська спадщина
Радянська система залишила велику проблему безпосередньо пов’язану з можливістю цілодобового гарячого водопостачання. Багато років тому ніхто не задумувався про такі речі, як вартість газу, втрати тепла по дорозі від котельні до будинку. Використовувалася так звана «чотиритрубна система» постачання води і теплоносія для системи опалення. Це значить, що взимку котельня нагрівала теплоносій і постачала до будинку у систему опалення. Охолоджений теплоносій повертався до котельні.
Окремо від котельні по трубах подавалася гаряча вода, а зворотньою трубою вже охолоджена вода поверталася знову на котельню, щоб її підігріли. Для підігріву води і взимку, і влітку потрібна приблизно однакова кількість енергоносія — газу. Тобто витрати на газ під час опалювального сезону і в неопалювальний сезон для теплокомуненерго були фактично однаковими. З часом така чотиритрубна система зношувалася втрати тепла «гарячої» води по дорозі до будинку ставали дедалі відчутнішими.
Ринкові реалії
За 26 останніх років вже нова країна пережила кілька суттєвих фінансових криз. Вони позначилися на платоспроможності самого населення і на фінансовому стані багатьох підприємств, зокрема комунальних. Крім того, кілька разів зростала вартість газу, який складає близько 80% у вартості підігрітої води. Гроші на комунальне підприємство надходять з двох джерел: від людей і від держави. Коли у людей зникає можливість платити, то комунальне підприємство стає збитковим, не може розрахуватися за газ із газовими монополістами, а, відтак, не має змоги якісно та регулярно надавати послугу — гарячу воду.
Особливо це відчувається у весняно-літній період, коли вартість гарячої води покриває приблизно 10% від тих витрат, які несе підприємство на підігрів води. Крім того, на постачання гарячої води впливають ще і поточні ремонти. Адже більшість систем зношені. Ремонти ж робити можна лише у літню пору. Якщо з тимчасовими незручностями ще якось можна було б миритися, то «радянська система гарячого водопостачання» не витримує жодної критики.
Комунальна реформа
Розуміючи масштаби проблеми, у Тернополі у 2010 році з обранням міським головою Сергія Надала було взято курс на глибоку реформу комунального господарства, що передбачає кілька етапів. Перший — це оптимізація витрат енергоресурсів самими комунальними підприємствами, що виробляють тепло. Завдяки заміні обладнання вдалося скоротити споживання електрики на 17%, а споживання газу на 15%. У цифрах — сьогодні підприємства теплокомуненерго споживають на 3 млн м3 , і на 3 тис Мвт/год менше. Другим кроком стала поступова заміна чотирьохтрубної системи на двотрубну з паралельним встановленням індивідуальних теплових пунктів (ІТП).
Суть її в тому, що з котельні постачається тільки теплоносій, а вода нагрівається безпосередньо у будинку на ІТП в тій кількості, яка необхідна саме цьому будинку. Адже у різний час та у різних будинках іде різний відбір води. Відтак не втрачається дорогоцінне тепло «гарячої» води на шляху від котельні до будинку. Нова система дозволяє економити від 30 до 50% енергії (в залежності від погодних умов), яку використовують для підігріву теплоносія. Ці проекти реалізовуються під контролем міжнародних організацій таких, як НЕФКО, ЄБРР, E5P (Східноєвропейське партнерство з питань енергоефективності та екології). Завдяки проведеній роботі, в окремих будинках вже є регулярне гаряче водопостачання за графіком. А Тернопіль став місцем навчання для представників інших міст України, яким доводиться вирішувати подібні проблеми.
Майбутнє за альтернативою
Наступним кроком мав стати запуск котелень на альтернативному пальному. В тих місцях, де такі об’єкти працюють, вдається економити на закупці , альтернативного газу, близько 1 млн грн бюджетних коштів за сезон. Адже тепло вироблене на альтернативному паливі та підігріта за його допомогою вода – коштують дешевше. Такий об’єкт працює, наприклад, на вулиці Лемківській. Проте головна перевага альтернативи — це право органів місцевого самоврядування самостійно встановлювати тарифи на тепло і гарячу воду, вироблену таким способом. Адже всі інші тарифи залежні від НКРЕП, що керується з Києва.
Альтернатива — це досвід розвинених країн Європи. Скажімо у Латвії близько третини усього виробленого тепла, включно з підігрівом води, отримується за рахунок біомаси. У Швеції та Фінляндії близько чверті тепла виробляється з альтернативи. Загалом по ЄС цей показник складає близько 15% з тенденцією до зростання.
Варто розуміти, що чим більшу частку тепла Тернопіль отримуватиме за рахунок альтернативи, тим менше платитиме за газ, і тим швидше у місті буде забезпечено цілодобове гаряче водопостачання. Саме над цим останні роки активно працюють попри всі економічні негаразди представники мерії та їхні закордонні партнери. Тож майбутнє з гарячою водою – за альтернативою.
