Сьогодні о 9-й ранку відійшов у засвіти великий українець – Володимир Білінський, який на межі тисячоліть своїми бестселерами “Країна Моксель, або Московія”, “Москва ординська”, “Україна-Русь” здійснив революційне розвінчання брехливої московської історіографії, на що не стало сил навіть цілим академічним інститутам з номенклатурними компіляторами на чолі.
Єдина державна нагорода Володимирові Броніславовичу – Премія імені Івана Франка, яку відкритим листом до Януковича сумнозвісний академік Толочко вимагав відкликати…
Пан Володимир заповів поховати його у рідних Дунаївцях на Хмельниччині. Щирі співчуття родині! Вічна пам’ять, вічна вдячність українців!
Володимир Білінський та його прихильники вважають, що історія Росії (Московії) фальсифікувалася з метою вивищення великороського народу й применшення ролі інших націй, зокрема й української.
Білінський аналізує джерела, зіставляє історичні факти, щоби довести, що росіяни протягом віків були підданцями золотоординців, жили за їхніми законами й зазнали змішування крові та звичаїв.
Білінський доводить, що такі відомі російські імперські історики, як Карамзін, Соловйов, Ключевський створили міфологію великоросійської держави, і зокрема[2]:
що нібито росіяни — слов’яни;
що нібито Ростово-Суздальсько-Рязанська земля входила до складу Великого Київського князівства
що нібито Москву заснував князь Юрій Долгорукий 1147 року.
що нібито князь Олександр Невський народився у 1220 і брав участь у битві на річці Неві зі шведами в 1240 році, з німцями й естами в 1242 році на Чудському озері.
Низький уклін і Царство Боже великому Українцю!
