У поліції охорони Волинської області служить ветеран російсько-української війни, який на фронті втратив праву руку. Олексій Макарчук («Саід») пішов добровольцем до ЗСУ ще у 2014 році. Воював під Дебальцевим, Горлівкою, Золотим. З початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю. День, коли чоловік отримав важке поранення, назавжди змінив його життя.
На честь загиблої на фронті дружини вирощує троянди
Дружина Олексія Наталія також була військовою. Познайомилися на полігоні, навпіл ділили труднощі й радощі, мріяли про щасливе майбутнє. Вона була його опорою, його тилом, його найближчою людиною… На жаль, Наталія загинула під час виконання бойового завдання, а Олексій знайшов особливий спосіб вшанування її пам’яті: він висаджує і плекає в саду улюблені квіти коханої – троянди. Кожна з них – символ їхнього кохання, ніжності й сили жінки, яку любив.
Служити й захищати – покликання, а не професія
Сьогодні Олексій стоїть на варті безпеки однієї зі шкіл Волині. Та для нього це не просто робота, а скоріше місія. Він знає, що таке загроза, розуміє, що безпека – це не порожнє слово. І хто, як не люди з реальним бойовим досвідом, можуть забезпечити її найкращим чином?
«Коли ти бачив війну на власні очі, коли сам був мішенню – ти по-іншому ставишся до безпеки, – зазначає охоронець, ветеран російсько-української війни Олексій Макарчук. – Я знаю, що повинен робити, і знаю, що від цього залежить життя інших. Це відповідальність, і я нею дорожу».
Честь для установи – мати такого захисника
Присутність ветеранів у правоохоронних структурах – це не лише прояв вдячності суспільства, а й запорука професійного підходу до безпеки.
«Це честь для нас – мати у своїх лавах таких людей, як Олексій, –наголошує начальник Департаменту поліції охорони Олексій Березневич. – Ветерани війни, які пройшли через важкі випробування, мають не лише безцінний досвід, а й незламний характер, що є ключовим для служби в поліції охорони. Вони знають, що таке відповідальність, відданість справі та самопожертва заради безпеки інших. Тому для нас важливо створювати можливості для їхнього працевлаштування та інтеграції у систему безпеки держави».
Ветеран Олексій Макарчук – не просто охоронець, а нагадування про те, якою ціною нам дістається безпека. Символ стійкості й незламності. І його троянди, які розквітають щовесни, – ще один доказ того, що навіть після найтемнішої ночі настає світанок.
Анастасія Кудрицька
