Преосвященні владики, Всесвітліші і Всечесніші отці, Преподобні брати і сестри у монашестві, любі брати семінаристи, дорога родино вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпархії та всієї нашої митрополії
«Хоч і до гробу зійшов ти, Безсмертний, то адову зруйнував ти силу і воскрес, як переможець, Христе Боже, жінкам мироносицям звістивши: Радуйтеся! І мир дарував ти своїм апостолам, упалим же подав воскресіння».
(Кондак пісні 6 Пасхальної Утрені)
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Дорогі у Христі!
Частиною Світлого Воскресіння Божого Сина є також події, що відбулися напередодні. Все, що сталося з Христом перед Його Воскресінням з мертвих, є суцільною трагедією. Хресна дорога, страждання, глузування оточуючих, фізичний біль, розп’яття на хресті – усі ці моменти є ілюстрацією цієї трагедії. Проте, незважаючи на цей біль і терпіння, Христос не є цілковито самотнім у Своїх стражданнях. На Хресній дорозі поруч опиняються Симеон-киринеєць, співчутлива Вероніка та жінки з Єрусалиму; під хрестом зустрічаємо Пресвяту Богородицю і апостола Івана; у момент фізичної смерті – зворушеного сотника. Справжня самотність розпочинається вже після земних страждань, коли Божий Син занурений у безодню смерті. Тоді починається справжня довга ніч Христа. Цієї ночі вже немає нікого поруч – Христос знаходиться лише в обіймах Бога-Отця.
Протягом цієї ночі Христос сходить до аду, щоб звільнити праведників, які очікували свого Відкупителя. Ми нічого не знаємо, що відчував Христос протягом цієї ночі. Східна християнська традиція згадує цю подію у богослужіннях Великої Суботи. Святий апостол Петро заявляє, що фізична смерть не перешкодила Христові звершити це звільнення: «умертвлений тілом, але оживлений у дусі, в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці» (1 Пет. 3, 18-19). Сам Христос ще за Своїх земних днів запевнив готовність зійти до аду, залишаючи учням «знак пророка Йони»: «Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі» (Мт. 12, 40). Ця ніч та зшестя до аду не є складниками смерті – хоч так може видатися на перший погляд – вони належать до Воскресіння, що стає видимим у третій день, бо дух Христа є живим, хоч і земне тіло умертвлене.
Дорогі брати і сестри, українці та українки!
Сьогодні ми спільно переживаємо довгу ніч, що настала для нас з початком війни. Україна залита невинною кров’ю наших співвітчизників, вкрита тілами наших братів та сестер, зруйнована, сплюндрована, але нескорена. Саме цей нескорений дух нашого народу є запорукою воскресіння України. Цей дух є могутнім знаком нашої перемоги, нашого майбутнього, нашого ранку, що обов’язково настає, незважаючи на те, якою б довгою не була ніч.
Сьогодні особливо звертаюся до тих, які втратили у цій війні своїх рідних та близьких. Нехай Воскреслий Христос буде світлом їхнього вічного життя, а Небесний Бог-Отець прийме їх у свої батьківські обійми, як прийняв свого розп’ятого Сина. Висловлюю щиру вдячність усім небайдужим людям в інших країнах світу. Завдяки вам ми не самотні у цю нелегку для нас хвилину. Нехай Воскреслий Христос перетворить смуток на радість кожному українцю та українці, які спільно об’єднані вірою у нашу перемогу. Особлива вдячність, моя особиста молитва та моє архиєрейське благословення українським воїнам, у руки яких Боже Провидіння вклало долю усього нашого народу, його свободу, його правду та саме його існування.
Дорогий український народе!
Складаючи тобі цьогорічні Великодні привітання у такий непростий час, бажаю, щоби гасло багатьох поколінь борців за волю та незалежність України «Христос Воскрес! Воскресне Україна!» стало нашим спільним гаслом у ці святкові дні. Нехай Христос-Переможець смерті перемінить серце кожного українця, наповнить його надією та відвагою продовжувати розпочатий шлях. Хай вістка про Воскресіння Божого Сина змінить смуток на радість, а світло Воскреслого Христа поглине темряву неправди ворогів українського народу. «Хай Воскресне Бог і розбіжаться вороги його. Як щезає дим, хай вони щезнуть. Як тане віск від лиця вогню».
Радісних вам і благословенних Великодніх свят!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
+Василій Семенюк,
архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ
Дано в Тернополі, при Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, у день прп. Марії Єгипетської, 14 квітня 2022 року Божого
