Сьогодні, 20 лютого, виповнюється чергова річниця від дня народження Василя Барвінського (1888–1963) — людини, чиє ім’я стоїть біля витоків професійної композиторської школи Галичини. Він народився у Тернополі в родині, яка була справжнім осередком українського інтелектуального життя. Його батько Олександр був держсекретарем освіти ЗУНР, а першою вчителькою музики стала мати — Євгенія, яка свого часу розгледіла талант Соломії Крушельницької.
Василь Барвінський став першим українським композитором, чиї ноти видавали в Європі, США та навіть Японії. Його внесок у музику був революційним:
Винахідник кластера: ще у 1910 році у «Жаб’ячому вальсі» він застосував техніку гри кулаком, передбачивши розвиток світової музики ХХ століття.
Зв’язок із Гершвіном: існує припущення, що знаменитий джазовий стандарт Summertime Джорджа Гершвіна був переосмисленням «Колискової» Барвінського, яку той почув у виконанні капели Кошиця в США.
Основоположник жанрів: він написав перший український Секстет, першу Сонату для віолончелі та першу фортепіанну сонату ХХ століття.
Радянська влада, не зумівши зламати митця ідеологічно, вдалася до варварства. У 1948 році Барвінського разом із дружиною Наталею (донькою славетного фізика Івана Пулюя) заарештували.
Найстрашніший епізод стався у дворику Львівської консерваторії: під тиском МДБ 60-річний композитор підписав дозвіл на знищення своїх праць. Усі його рукописи та бібліотека були спалені. Після 10 років таборів у Мордовії Барвінський повернувся до Львова, де йому заборонили викладати. Він називав себе «композитором без нот», намагаючись по пам’яті відновити знищені твори.
Лише після смерті Сталіна та довгих років заборони, ім’я Барвінського почало повертатися до слухача. Його Фортепіанний концерт став справжнім «Феніксом», що повстав із попелу.
Сьогодні Василь Барвінський — це символ незламності української культури. Він довів: можна спалити папір, але неможливо знищити талант, який став частиною світової спадщини.
Читайте також: Творець символу міста: хто насправді спроектував Бережанську ратушу
Творець символу міста: хто насправді спроектував Бережанську ратушу
