За зачиненими дверима в будці на „Дальньому” пляжі тернополянам продають алкоголь. Адміністратор каже, що спиртне не реалізують уже багато місяців.
Натомість орендар запевняє, що на все дозволи мають, тому і продають, пише “20 хвилин”.
– Щоб відпочивати на „Дальньому” пляжі, потрібно орендувати мангал за 30 гривень, – обурюється тернополянин Микола. – Виявляється, земля на пляжі не належить громаді. За столик – плати, хочеш шашлик – бери мангал.
На дерев’яних альтанках на пляжі красуються вивіски, що оренда столів від 12.00 до 24.00 коштує від 100 грн. Розводити вогнище на траві суворо заборонено – штраф 340 грн.
Адміністратор Микола, який працює на пляжі, розповідає, що територія належить до паркової зони, тому розводити багатття на землі не можна. Для тих, хто хоче посмажити м’ясо, пропонує взяти в оренду мангал за 30 грн. Також потрібно дати 200 грн у заставу або залишити документи.
Такий варіант деяких відвідувачів влаштовує, адже мангал не потрібно везти із собою. Компанія із чотирьох осіб, яку журналіст «RIA плюс» 27 липня зустріла на пляжі, розповіла, що орендувати столик трохи задорого, але для святкувань це – варіант.
– Добре, що є столики, не потрібно сидіти на піску, – говорить Аліна Луцик. – Алкоголь ми тут ніколи не купуємо, завжди маємо свій. Страшно купувати те, чого не знаєш.
Натомість адміністратор Микола каже, що розмір оренди виправданий: працівники пляжу прибирають територію, вбиральні, стежать за порядком і чистотою. Без них там був би смітник. А от зі спирним вийшов конфуз. Микола стверджує, що в будці на березі пива не продають.
– Ми тут давно нічого не наливаємо, – запевняє він.
Чоловік переконує, що півроку, а то й більше. Але ці слова звучать дивно, бо ще кілька тижнів тому купували там пиво на розлив.
На прохання відкрити будку та показати, що всередині, адміністратор погодився. Щодо барної стійки, яку там побачила журналіст, сказав, що вона не працює.
На запитання, чому в пластикових стаканах свіже пиво, Микола знаходить геніальну відповідь: «Та стоїть собі пиво…, але ми не наливаємо нікому». Журналіст відкрутила кран. А звідти потекло пиво. Знизу є дві бочки, а поруч – гроші. Вочевидь, це виручка. Є зошит, де ведуть облік. Микола нервово просить вийти з будки. Для підтвердження робимо фото.
Підприємець, який орендує пляж, Олександр Івасишин, пояснює, що якось потрібно «відбити» пляжний сезолн.
– Торгівля на пляжі дає дохід орієнтовно протягом місяця. Потім припиняється, – каже він. – Річну оренду території пляжу – 80 тисяч гривень – якось потрібно відпрацювати. Пиво, квас продаємо нагорі. Коли людей багато, то виносимо барну стійку, що в будці, на вулицю, щоб швидше обслуговувати тернополян. Усі дозволи на реалізацію продукції маємо.
У відділі технагляду міськради, за яким закріплений пляж, про торгівлю нічого не знають. Радять звернутися в управління торгівлі.
Та до часу здачі газети у друкарню ми не змогли дізнатись про дозвіл в управлінні торгівлі. Як виявилося, там ніхто зі спеціалістів нічого не знає.
