Країна-агресор намагається завдати України не лише воєнних втрат, а й економічних збитків. На початку вторгнення тоді ще потужний чорноморський флот рф повністю заблокував українські порти, а російські ракети летіли по залізничних та автомобільних шляхах в центрі та на заході країни. Україна суттєво втратила логістичні можливості, а експорт товарів скоротився на третину. Утім, завдяки успіхам Збройних сил України на морі, в 2023 році запрацював зерновий коридор, відновили роботу порти Великої Одеси. Тож на початок 2024 року ситуація з експортом товарів стабілізувалася, а його рівень сягнув довоєнних показників. Як вдалось налагодити торгівлю під час війни та скільки держава на цьому заробляє зараз — пояснює Центр громадського моніторингу та контролю.
13 мільйонів тонн товарів на експорт — новий рекорд
У квітні 2024 року Україна побила рекорд експорту товарів. За даними Міністерства економіки, за кордон відправили 13,1 млн тонн українських вантажів, що в грошовому еквіваленті становило 3,3 мільярди доларів.
«Це абсолютний рекорд за весь час повномасштабної війни. До прикладу, у березні експорт становив 11,8 млн тонн, у січні — 12 млн тонн. Що важливо — ця цифра вища, ніж рівень довоєнного лютого 2022 року. Тоді ми експортували 12,8 млн тонн», — написала на Фейсбуці віцепрем’єр-міністр — міністерка економіки Юлія Свириденко.
Збільшенню українського експорту протягом другої половини 2023 року та першого кварталу 2024-го найбільше сприяло створення альтернативного морського коридору, за безпеку якого відповідає лише Україна, на заміну зерновому коридору, який працював за згоди росії та за посередництва Туреччини й ООН. Це дало змогу вивозити не лише аграрну продукцію, а й увесь спектр невійськових товарів, зокрема, металургійну продукцію. В Мінекономіки зазначають, що новий морський коридор дав можливість частково компенсувати втрати в економіці внаслідок блокади польсько-українського кордону. Також важливим фактором стало запровадження механізму страхування суден, які користуються морським коридором, від воєнних ризиків, а також його розширення на всі невоєнні вантажі. Окрім зернового коридору, зростанню обсягів експорту сприяло розширення пропускної здатності на кордоні з Молдовою та Румунією, а також покращення залізничного маршруту до українських дунайських портів.
Імпортери української продукції: Китай поступився лідерством Польщі
На відміну від обсягів, структура українського експорту, що зазнала суттєвих змін внаслідок війни, вже навряд чи повернеться до довоєнного вигляду. Найбільше постраждала металургійна галузь, яка до війни була основою експорту. За даними Державної митної служби, у 2021 році перше місце займав експорт чорних металів (13,96 млрд доларів), друге — зернові культури (12,35 млрд доларів), а третє — руди, в тому числі залізна, шлаки та зола (7,13 млрд доларів). В лідерах також були жири та олії (7,05 млрд доларів), електричні машини та обладнання (3,09 млрд доларів), насіння і плоди олійних рослин (2,44 млрд доларів), а також деревина та вироби з деревини (2,01 млрд доларів). У 2023 році на перше місце в структурі експорту вийшли зернові культури (5,73 млрд доларів), на друге — жири та олії (3,32 млрд доларів), а на третє опустились чорні метали (1,62 млрд доларів). Серед лідерів залишились насіння і плоди олійних рослин (1,25 млрд доларів), електричні машини та обладнання (1,12 млрд доларів), руди, шлаки та зола (1,06 млрд доларів), а також деревина (0,94 млрд доларів).
Внаслідок війни змінився і рейтинг країн-партнерів України. У 2021 році лідером був Китай, куди Україна експортувала товарів на 8,01 млрд доларів. При цьому, 85% експорту становили залізна руда, металургійна продукція, кукурудза, ячмінь та соняшникова олія. Друге, третє та четверте місце займали: Польща (5,24 млрд доларів), Румунія (4,14 млрд доларів) та Італія (3,47 млрд доларів), а на п’ятому була росія (3,43 млрд доларів). Натомість в 2023 році лідером серед країн-імпортерів української продукції стала Польща (4,69 млрд доларів), на другому місці — Румунія (3,75 млрд доларів), на третє місце опустився Китай (2,39 млрд доларів), а п’ятірку замкнули Туреччина (2,36 млрд доларів) та Німеччина (2,0 млрд доларів). Росія в цьому рейтингу опустилась на останнє місце, оскільки ще в 2022 році Уряд повністю заборонив експорт товарів до країни-агресора.
