Учора неукраїнське політичне керівництво підписало Указ про звільнення Головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного. Зрозуміло було давно, що Зеленський не спрацюється із Залужним, і його відставка була передбачена ще з осені минулого року.
Потрібно, як і кожному воїну, який боронить нашу країну, щиро подякувати Залужному за патріотизм, за мужність, за те, що він зі зброєю в руках захищав, і , я сподіваюся, буде захищати Україну ,та разом із українською націю здобуде Перемогу.
Залужний – Українець. Залужний – патріот. Залужний – воїн. За це йому честь і повага, як і всім тим воїнам, хто віддав своє життя у боротьбі за Україну, і тим, хто сьогодні боронить і в майбутньому буде боронити українську землю.
Призначення генерала Олександа Сирського на посаду Головнокомандувача Збройних Сил України є не найгіршим варіантом для України і для війська вцілому. У Головнокомандувача Олександра Сирського є і плюси, і мінуси. Дуже важливо, що переважатиме.
Думаю, що окрім, поточних завдань ( утримання позицій, збереження життів наших воїнів, робота задля підготовки резервів, отримання боєприпасів ) , сьогодні одне з ключових завдань для Головнокомандувача – це повернення українцям і воїнам мотивації захищати свою державу. Тому що провальна мобілізація, не зовсім добрий командний склад у війську – все це не дуже мотивує українців йти на передову.
Хочу нагадати усім, у тому числі генералам: 24 лютого 2022 року зупинили москвиніа саме вмотивовані українці, які готові були з коктейлями Молотова, з мисливськими рушницями бити ворогів. І не геніальні операції в перші дні, а, власне, мотивація української нації і війська зупинили москвинську навалу.
Зрозуміло, що Сирський – командувач Сухопутними військами, і Сирський – Головнокомандувач – це будуть дві різні особи. Дуже важливо генералу Олександру Сирському не завжди брати «під козирьок», виконуючи завдання «геніїїв» військового мистецтва з вулиці Банкової. Це також буде одним із мотиваційних елементів для української нації. Вкрай важливо розмежувати сфери відповідальності: відповідальність Головнокомандувача, в яку не втручається навіть «сам Єрмак», і відповідальність Зеленського. Без такого розподілу насправді, мотивація не повернеться.
Дуже важливо, щоб повірили воїни й українці генералу Сирському. А цього можна досягти за певних умов: навести лад в командній ланці ЗСУ, підготувати молодший і середній офіцерський склад , для якого ключовим завданням має залишатися збереження життів воїнів.
Важливо, щоб у військові операції не втручалися ті, хто навіть автомата в житті не розбирав. А військовими операціями повинні займатися виключно люди, які тому вчилися, мають авторитет і компетентність у цій сфері.
Зараз багато дорікають генералу Сирському за великі втрати під час оборони Бахмута. І в цьому питанні бажано, щоб ключовою ознакою фаховості командного складу було збереження життів підлеглих. Тоді оті дорікання не будуть продовжуватися й українці побачать перспективу.
Нагадую: не потрібно закохуватися в генералів. Зазвичай вони одружені. Потрібно відзначати їхній авторитет, компетентність і вірність Україні.
Переможемо!
Павло Жебрівський
