Саме з такою назвою у Києві з нагоди Дня Незалежності відбулась мистецька виставка. Перед глядачами було представлено сім картин, які уособлюють регіони України, зокрема, центральні землі, південно-східний та північно-східний регіони, Поділля, Таврію, Галичину й Карпатський край.
Художник зізнався, що ідею створення подібного проєкту виношував 30 років і задля цього вчився живопису. Він підкреслив, що реалізацією цієї ідеї завдячує своїй команді, до якої увійшли викладачка образотворчого мистецтва Одеської державної академії будівництва та архітектури Євгенія Божко, а також її студентки – Ольга Тяжелова та Валерія Кузьменко.
«Для мене мистецтво уособлює ті цінності, за які ми боремося з ворогом. Це сигнал світу про необхідність стояти пліч-о-пліч з нашою державою на шляху до перемоги, – каже Володимир Козюк. – Тому ідея проєкту – показати історію України через образ юної дівчини, оточеної найважливішими історичними та мистецькими артефактами регіону, який вона представляє».
Українські землі на полотнах уособлені в жіночих образах у національному вбранні, оповитих різними історичними символами, притаманними конкретному регіону. Полотна сягають 1,8 м заввишки й шість із них – 1,2 м завширшки.
Коли глядач вдивляється у створені митцями образи, його думка зупиняється не лише на фізичній довершеності прекрасних українок. Вона починає витися в неймовірні візерунки, шукає пояснення нереальним сполукам: крихкої внутрішньої краси та кремінної сили, тендітної лагідності та непереборної впевненості, безмежної доброти та відсутності жалю. Мабуть, саме такою за тисячоліття зробила українську душу наша трагічна та, водночас, героїчна історія. За час повномасштабного вторгнення Володимир Козюк був учасником та організатором понад 50 виставок і заходів із благодійною метою на підтримку України, зокрема, в таких країнах: Австрія, Бельгія, Ватикан, Великобританія, Греція, Грузія, Італія, Іспанія, Німеччина, Південна Корея, Литва, Польща, Монако, Словаччина, США, Угорщина та інші. Відкриття виставки в Києві відвідали десятки людей, зокрема, громадські та політичні діячі, меценати, мистецтвознавці, народні депутати.
«Дорогі українці та усі, хто нас підтримує. Перед вами проєкт, який для мене особисто став емоційним Еверестом.
Світ змінився, дев’ять років Україна воює проти набагато сильнішого ворога, більшої країни, з надзвичайно великими можливостями та ресурсами. Повномасштабна навала рашистів кардинально змінила життя українців і всього світу. Кожен із нас є свідком страшної війни, кожна свідома людина на цій планеті робить вагомий внесок у перемогу України. Адже, від цього залежить, чи існуватиме цивілізоване суспільство. Вороги намагаються знищити нашу освіту, культуру та цінності. Українці змушені боротися не лише за свою територіальну цілісність, а й за право на життя.
З початком повномасштабного вторгнення, вже майже півтора року, ми живемо на грані наших можливостей. Нам бракує кисню, який з нас висмоктує війна. Так, ми говоримо зі світом мовою відчайдушної відваги і таких же відчайдушних страждань.
Це мова крайнього напруження на вершині якого ми вперто і рішуче відбиваємося. Але ця вершина дає небачену раніше перспективу погляду на наше минуле і наше майбутнє. Чим ближче до нашої перемоги, тим більше нам буде потрібна інша мова спілкування зі світом внутрішнім і світом назовні. Мова мистецтва, яка поверне багатозначність, свіжість і безкінечні питання і відповіді про те, хто ми і для чого ми. Ця мова стане тим кодом, «Кодом нації», що відкриє для нас світ і нас для світу. Плекати і нарощувати цю силу культури треба вже зараз, коли вона ледь пробивається через кров і піт війни. Це наша високоточна і унікальна зброя, якою володіємо давно, але тільки тепер починаємо усвідомлювати її силу.»,– Олександр СВІЩОВ – меценат проєкту, член наглядової ради громадської організації «У серці з Україною».
МИСТЕЦТВО – НАЙМІЦНІША ЗБРОЯ СТАРОДАВНЄ МИСТЕЦТВО ТА ІСТОРІЯ
Виконання картин на історичну тему вимагає величезної праці, тобто багато вступних студій, великого знання тієї чи тієї доби в найменших деталях. Митець мусить вивчити історичний матеріал, події, персонажів тощо, але мусить також і знайти психологічну розв’язку образу та виявити цілу низку різних деталей, що характеризують епоху. Без пізнання цього всього йому важко братися за історичну тематику, а його уява й талант не витворять із повітря того, що потрібно вивчити дуже детально. Цей проєкт може стати важливим інструментом для підвищення національної свідомості та поглиблення знань з історії України, а також створення платформи для обговорення в суспільстві. Меценат, громадський діяч, президент Асоціації курортів України Юрій Котик, поділився своїми враженнями від мистецької виставки. За його словами, саме мистецтво у нашому сьогоденні є інструментом, який передає внутрішні переживання українців крізь призму картини і ті складні емоції, які сьогодні переживає кожен з нас під час війни.
«Мистецтво потребує включеності в контекст. Ми маємо митця і його твір. Це інтуїція, талант і висловлювання. Щоб ці елементи творчості були не тільки твором, але, й, власне, проектом – потрібні кураторство і менеджмент. Це той третій посередник між мистецтвом і його потенційним глядачем. І це про колосальну відповідальність менеджерів і кураторів. Про те, що вони одночасно будують два мости. Один – між меценатом і митцем, другий – між твором і глядачем. На якийсь час проект “Україна крізь віки” надав сенсу моєму існуванню як його менеджера і співавтора ідеї. Натомість, моїм супер завданням було надати сенсу місцю, часу, простору і формі, в якій проект промовить найвиразніше, до точної аудиторії і матиме продовження. Продовження не конче буде видимим і одразу. Але, воно точно буде у відчуттях і діях тих, хто це побачить і пропустить через себе. Дякую всім, хто допоміг мені розділити відповідальність куратора.»,- Юрій КОТИК – керівник проєкту, президент ГО «У серці з Україною».
Проєкт організували Національний заповідник “Софія Київська”, Національний музей народної архітектури та побуту України, ГО “У серці з Україною”, ГО “Кращий художник”. Партнером проєкту став український бренд одягу “Рута”.
