23 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодоморів. У цей день у Тернополі ми запалили свічку – символ нашої скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших рідних, близьких, відомих і невідомих.
Пам’ятаємо злочини геноциду та його жертв. Пам’ятаймо свою історію, бо хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього!
Голод 1921–1923 років став наслідком вилучення продовольства більшовицькою владою, посухи та наслідків воєнних дій. Хоча точна кількість жертв залишається невідомою, дослідники оцінюють її у понад 500 тисяч людей. Голодомор 1932–1933 років був свідомим актом геноциду проти українського народу. У населення вилучали всі запаси продовольства, що призвело до загибелі мільйонів людей. Трагедія голоду 1946–1947 років виникла через репресивну політику радянської влади, завищені плани хлібозаготівель, посуху та рішення СРСР експортувати зерно за кордон. Ці трагічні події залишили глибокий шрам в історії України. День пам’яті жертв Голодоморів було встановлено у 1998 році указом президента Леоніда Кучми. Назва цього дня змінювалася кілька разів, поки у 2007 році не закріпилася як «День пам’яті жертв голодоморів».
За різними підрахунками, голодомори забрали життя від 3,5 до 10 мільйонів людей. Голодомор 1932–1933 років як геноцид українського народу визнали офіційно 28 країн світу.
