Сьогодні, у день 164-ї річниці перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева, у Тернополі відбулися пам’ятні заходи. У сквері Кобзаря зібралися представники влади, громадськість та небайдужі містяни, щоб вшанувати великого українського поета, художника, мислителя та борця за національне відродження.
22 травня 1861 року прах Тараса Шевченка, відповідно до його заповіту, був перепохований на Чернечій горі, звідки відкривається велична панорама Дніпра. Могила, увінчана дубовим хрестом, згодом стала меморіальним комплексом і отримала назву Шевченкова гора. Ця подія стала не лише виконанням останньої волі поета, а й глибоко національним символом повернення Кобзаря до рідної землі та народу, за який він боровся.
«Цей день нагадує нам про духовну силу Тараса Шевченка, яка й досі є моральним дороговказом для українців у боротьбі за незалежність, ідентичність і гідність», – зазначив заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Павло Журба, який взяв участь у заходах.
У сквері Кобзаря в Тернополі відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Присутні вшанували пам’ять поета хвилиною мовчання, згадуючи його внесок у формування української національної свідомості. Заходи стали частиною національного вшанування, коли українці згадують не лише перепоховання, а й заповіт Кобзаря: бути з народом, боротися за правду і свободу.
«Шевченко залишається символом єдності поколінь. Його слова і сьогодні надихають нас відстоювати рідну землю», – зазначили учасники заходу.
День перепоховання Тараса Шевченка є не лише історичною подією, а й моментом єднання українців навколо цінностей свободи, правди та національної гордості. У час війни його постать набуває особливого значення, нагадуючи про силу духу та незламність українського народу.
