Досить бурхливим видалося недільне віче на тернопільському майдані 6 квітня. За відносно невеликої, до тисячі осіб, кількості людей пристрасті під кінець зібрання ледве не переросли у рукоприкладство.
Кілька учасників віче злегка поштурхали у спину Володимира Стаюру, коли він відмовився надати їм слово. Вийти з натовпу місцевий оратор зміг завдяки коридору, який створили члени самооборони. Попутно Стаюра дав вказівку вимкнути підсилювальну апаратуру, тож бажаючі виступити змушені були доводити свої думки до Майдану за допомогою мегафону.
А зайшлося через люстрацію. На віче народ мав заслухати новоспечених керівників правоохоронних органів області, натомість до громади прийшов лише призначений наприкінці минулого тижня 
начальник обласної міліції Василь Облещук. Виступити зі сцени йому, втім, не дали.
— За рішенням люстраційно-кадрової комісії я пройшов на посаду начальника управління, — сказав Василь Облещук на імпровізованому брифінгу посеред Театрального майдану. — Цим завдячую особовому складу, громадським активістам, журналістам. Своїм першочерговим завданням бачу повернення довіри громади до працівників міліції. З наступного тижня візьмемось за створення громадської ради, в яку увійдуть представники всіх громадських організацій, засобів 
масової інформації. Будемо відкрито вирішувати питання люстрації органів внутрішніх справ, кадрових перестановок, інших актуальних питань…
Чому полковнику із понад 30-річним стажем праці у правоохоронній системі не дозволили розповісти про свої плани публічно? Облещук каже: Стаюра спершу сказав зачекати, а потім взагалі відмовив у мікрофоні. За неофіційною інформацією, призначення пана Василя на високу посаду просував інший Василь – Деревляний, і подібні утиски свободи слова є наслідком політичних розбіжностей між «Свободою» і «Батьківщиною».
Партійні квоти при призначенні на керівні посади тим часом є неприйнятними, зокрема, для тернопільської Самооборони. Її представник Іван Ковалик зазначив на вічі, що, незважаючи на неефективність цих квот, нові призначення далі відбуваються в кулуарах. 
Але, зауважив пан Іван, Майдан усе ж не повинен ставати місцем розбрату, «бо ворог стоїть під нашими кордонами».
— Прикро, що призначення на посади у силових органах робляться підкилимно, — прокоментував представник Правого сектору Євген Філь. — Прикро, що люди, які безпосередньо відстоювали нашу свободу на Майданах, усунуті від прийняття важливих рішень, а заправляють усіма процесами політики. Я виступаю за те, щоб силові кадри не призначалися за політичною квотою. Єдиний критерій до кандидата професіоналізм. Нам на Тернопільщину дуже часто привозили кота в мішку. Чужак ніколи не буде відповідальним перед малознайомими йому людьми. І, навпаки, той хто тут народився, добре обдумає будь-яке рішення, перш ніж його прийняти. Бо йому завтра потрібно дивитися землякам в очі. Стосовно Василя Облещука є дві сторони медалі. Перша: «Свобода» має образу на полковника за події 9 травня минулого року, коли її члени побилися з ветеранами-комуністами, а міліція цьому не запобігла. А друга сторона – це коли вночі 18 лютого ц.р. натовп штурмував міську міліцію і колишній начальник облуправління Сак наказав видати міліціонерам зброю. Тоді я закликав Облещука не вдаватись до її використання, бо буде щось страшне. І Облещук відмінив наказ Сака, взявши на себе дуже велику відповідальність. Цей його вчинок гідний поваги…
Світлана Ліщук.
Обговорення