Це резонансне вбивство сколихнуло Тернопіль на початку червня минулого року. Пізно вночі на масиві «Дружба», неподалік гастронома, випадкові перехожі побачили на тротуарі закривавленого чоловіка та викликали «швидку». Утім медикам залишалось лише констатувати смерть, пише “Номер один”.
39-ть на трьох
Їм було по 39-ть – жорстоко забитому Олександру Ч. було лише 39 років, стільки ж, скільки його вбивцям разом: Надії В. нещодавно виповнилось лише сімнадцять плюс 22 роки мав її супутник Андрій Г. Однак обидва вбивці своє 39-річчя відзначатимуть уже на волі, бо рішенням обласного апеляційного суду юнакові призначено тринадцять з половиною років ув’язнення, його подрузі-садистці на 2 роки менше. Мінус рік перебування у слідчому ізоляторі.
Тим часом нещасний Сашко так і не побачив єдиного сина і ніколи не витре сліз осиротілій матері. Неборака опинився не в тому місці не в той час. Точніше, на шляху обкурених і п’яних хуліганів.
«Коли ми забирали тіло сина з моргу, патологоанатом зізнався, що такої жорстокості ще не бачив», – плакала у суді матір убитого.
«Вони настільки жорстоко його били, що обличчя та голову перетворили на криваву масу! Ми ж ховали його у закритій труні!» – не стримавшись, викрикнула молода вдова. Також вона розповіла, що пережитий стрес позначився на ще ненародженій дитині – син народився з пухлиною на спині.
Тим часом Андрій у клітці зіває, а його неповнолітня подруга байдуже дивиться у вікно. На час жахливого злочину дівчині виповнилось лише сімнадцять, але вона вже мала судимість – також за бійку. Щоправда, її першій жертві більше пощастило: дівці під руки не потрапило нічого важкого та й була вона одна. Відтак після вироку Тернопільського міськрайонного суду відбулась легким переляком і штрафом у півтори тисячі гривень. Висновки зробила, проте абсолютно протилежні: жертву треба не шкодувати, а добивати. Здавалось би, звідки така жорстокість в юнки?
«Надію виховували дід із бабцею, – розповів працівник кримінальної міліції у справах неповнолітніх Тернопільського міськвідділу міліції. – Взимку (2014 р. – авт.) старенька померла, що могло травмувати онуку. Адже батьки нею не займались – мати перебуває на заробітках за кордоном, до того ж випиває, а у батька нова сім’я».
Дівчина рано пізнала таємниці дорослого життя: сумнівним компаніям віддавала перевагу перед навчанням, відтак пару років тому її з дідусем викликали в міліцію «для профілактичної розмови».
Не поділили тротуар
…Того вечора Олександр Ч. затримався на роботі. Чоловік чесно повідомив дружину, що у колеги день народження, тож зайдуть із хлопцями десь на пиво. Зважаючи, що жінка дуже погано переносила вагітність, попросив не турбуватись, а лягати відпочивати. Мовляв, не хочу, щоб ти дихала перегаром, переночую в старій квартирі. «Йди краще додому», – ніби передчуваючи біду, попросила вона. На жаль, чоловік наполіг на своєму.
«Ми засиділись у барі допізна, та багато не пили, просто сиділи, говорили, бо ж давно працюємо разом, знаємось і дружимо», – розповів у суді свідок Ярослав П. Тож була вже десята вечора, коли нарешті розійшлись. Сашко зі Славком пішли на зупинку. Саме у цей момент їм назустріч нагодився Андрій з Надюхою та Юрком. Перед цим вони півтори години пиячили в квартирі останнього, Андрій «для настрою» ще «косячок» покурив. Уже під час слідства цей двометровий богатир визнає: «Мені пити не можна, бо одразу кров кипить і все». А тут ще «травку» покурив. Тим часом, за висновком судової експертизи, потерпілий перебував у середньому ступені алкогольного сп’яніння.
Так от, коли дві компанії майже розминулись, Юрко ніби випадково (чи таки навмисно?) вдарив плечем високого і статечного Ярослава. Той похитнувся та крикнув навздогін: «Менше пити треба». П’яненький хуліган тільки цього й чекав. Парубок відповів, і чоловіки зчепились. Фізично міцніший Славко одним ударом звалив хлопця на землю і трохи надавав стусанів. Зрештою, той вирвався і побіг за друзяками. При цьому, стверджував згодом, десь загубив мобільний телефон.
Красуня виявилась чудовиськом
Певна річ, пиячок одразу пожалівся «командиру», бо незабаром встановлена неподалік камера відеоспостереження зафіксувала, як трійця повернулась і попрямувала до потерпілих, які стояли на зупинці. Як не дивно, та високий і кремезний Андрій чомусь підійшов не до Ярослава, а до Олександра, і вдарив його кулаком в обличчя. Від несподіванки той захитався і схопився руками за голову. Проте удари сипались один за одним (за висновками судової медекспертизи, чоловіку було завдано в обличчя та голову не менше двадцяти ударів!), на довершення розпашілий молодик, мов хижий звір, що відчув запах крові, ногою збив бідаку на землю і продовжував бити вже лежачого. Потім стрибнув колінами на груди і затиснув нещасному голову. В Олександра з рота пішла кривава піна.
Надія, котра весь час стояла поруч і з цікавістю спостерігала за всім, раптом підібрала палку, підбігла і щосили декілька разів вдарила закривавлену і вже непритомну жертву по голові. Той захрипів і затих. Тобто саме неповнолітня добила чоловіка, якого навіть не знала.
Згодом у суді, виправдовуючись і намагаючись пояснити свій вчинок, дівка пожалілась, ніби Олександр перед цим вдарив її ногою у живіт. Але це твердження спростував медексперт: так, у Надії насправді був синець на стегні, однак з’явився він значно раніше.
Так от, після цього трійця пішла далі гуляти-допивати до Юрка. Утім, коли приїхала швидка допомога, знову ж таки відеокамера зафіксувала, як юні вбивці прийшли до місця злочину. Почули вони й слова лікаря про смерть потерпілого. Тим не менше, спокійно розійшлись по домівках відпочивати. Проте Андрій з Надією не встигли додивитися солодких снів, як їх затримала міліція. В останньому слові підсудний безбарвним голосом попросив у рідних вибачення, сказав, що не хотів вбивати. Його коханка навіть на це не спромоглася.
«Що мені з ваших нещирих слів, коли мій син ніколи не побачить батька і той ніколи не відведе його до школи чи на футбол! Скоро він виросте і спитає: де мій тато? А що мені казати? Що його не просто вбили, а закатували хлопець із дівчиною? Скажіть, за що?» – гірко плакала, не стримуючись, почорніла від горя вдова Олександра.
Та вбивці мовчки дивились у вікно. Вони ще не розуміють, що наступні роки проведуть у тюрмі, де навіть небо все у ґратах.
