Чималий резонанс та емоційні дискусії зумовила у Тернополі ініціатива юристки Тетяни Семусь виключити з навчальних планів предмет «Християнська етика».
Влада стверджує, що “ніхто нікого не примушує”, але противників викладання християнської етики це не заспокоює
Дану вимогу містила її петиція щодо відокремлення освіти від релігії, зареєстрована на сайті міської ради. Петиція дуже швидко здобула підтримку однодумців, набравши 308 з необхідних 250 голосів. Тетяна Семусь апелює до того, що «Християнська етика» у тому вигляді, в якому її викладають у школах Тернопільщини, порушує українське законодавство, зокрема право людини на свободу світогляду і віросповідання, а також основні принципи освіти, які передбачають її світський характер.
Противники курсу – проти нав’язування конкретної конфесії В петиції наголошується, що «Християнська етика» хоч і включена до навчальних програм в якості факультативу, в більшості випадків викладається не в позаурочний час, а посеред навчального дня. Тетяна Семусь також зазначає, що діти, які не ходять на факультатив, фізично відокремлюються і, фактично, протиставляються іншим дітям. «На уроках «Християнської етики» дітей на уроках з 1 по 4 класу вчать молитов, готують до першого причастя. Хоча цього в підручниках не має.
Тобто вчителі на свій розсуд навчають тому, що вони вважають за необхідне. І при цьому немає контролю. У відповідь на звернення до керівництва освітньої галузі міста та області відповідають, що «Християнська етика» є факультативом. Тоді б вона мала стояти в розкладі нульовим уроком або останнім, але не посеред інших уроків», – наголошує юристка. Про те, що факультативний курс посеред навчального дня є проблемою для учнів інших віросповідань говорить і голова громади рідновірів Тернополя Ігор Аркуша.
«Держава гарантує дітям свободу вибору. Але так, як факультатив ставлять посеред уроків, то моїм дітям, виходить, держава нічого не гарантує. Бо мої діти і представники інших віросповідань в цей час змушені думати, куди їм подітися, де їм перечекати цей урок. Або як я можу віддати дитину в садок, якщо там моляться християнських молитов. Виглядає, що у нас діють закони лише для дітей-християн», – каже Ігор Аркуша.
Чоловік переконаний, що замість «Християнської етики» варто запровадити інший спецкурс, який би не ущемляв представників інших віросповідань. Власне, у петиції замість «Християнської етики» її підписанти просили відновити викладання предмету «Етика» або будь якого іншого, який би не ніс жодного релігійного змісту чи нав’язування конкретної конфесії. Або ж, пропонувала Тетяна Семусь, можна було б запровадити релігієзнавство, яке б знайомило дітей з різними релігіями і виховувало б в учнів толерантність до іншого віросповідання. «Не обовзяково вірити в Христа, але нічого не знати…»
У свою чергу заступник начальника управління освіти ОДА Ганна Зварич переконує, що «Християнська етика» не є вивченням релігії, а знайомить дітей з християнськими цінностями, з культурною спадщиною, допомагає гармонійно виховати особистість і привити дітям любов до ближнього.
«Завдання цього курсу – з малку навчитися розрізняти добро і зло, поважати гідність ближніх. Цей курс не є обов’язковим, тому немає жодного порушення законодавства і прав дітей. Якщо є в класі діти іншого віросповідання, вони не зобов’язані вчити цей курс», – зазначає Ганна Зварич.
На захист предмету також стали священики та єпископи традиційних для Тернополя конфесій. У своїх коментарях вони наголошували на необхідності такого курсу, особливо коли люди в час війни та економічних негараздів шукають духовну опору.
Протоієрей-блогер Євген Заплетнюк у своєму дописі в Фейсбуці визнав, що у викладанні християнської етики є проблеми, як і є конкуренція між конфесіями. Однак, на думку отця, в час новітніх випробувань та браку носіїв духовних цінностей «Християнська етика» є необхідною у школах.
«Вивчення християнської етики в школі не панацея. На жаль, воно не здатне виховати нове покоління християн. Це обов’язок родини, суспільства та Церкви. Однак уроки християнської етики залишаються чи не єдиними джерелом інформації про істини християнської віри для дітей невіруючих або недостатньо проінформованих батьків», – зауважує Євген Заплетнюк.
Він також висловив переконання, що більшість повинна прислухатися до меншості, однак при цьому меншість не може диктувати більшості свої правила гри. «Ми живемо в Україні. І тому, для нас найбільшу цінність і пріоритет мають саме християнські цінності та наша власна історія…
Якщо автори петиції, посилаючись на Конституцію та право вільного вибору релігії чи не вибору жодної, хочуть позбавити своїх дітей можливості вивчати християнську етику, оскільки вбачають у цьому елемент насилля над особистістю, то чому вони не бачать елементу насилля над власними дітьми, позбавляючи їх права прилучитися хоча б у невеликій мірі до спадщини християнства. Живучи у християнському світі не обовязково вірити в Христа, але нічого не знати про Нього – свідчення обмеженості та невігластва», – вважає священик.
Уся боротьба – ще попереду Врешті міськвиконком відхилив петицію. Міський голова Сергій Надал пояснив, що на адресу міської ради надійшло понад 2,6 тис. листів від мешканців, які вимагали скасувати дане звернення, ще понад 32 тис. листів надійшло з цілої області. На цій підставі міськвиконком прийняв рішення відмовити в задоволенні електронної петиції про відокремлення освіти та релігії та підтвердити необхідність вивчення у школах Тернополя предмету «Основи християнської етики».
«Цей предмет був у Тернополі завжди, починаючи з часів Незалежності. Ці заняття є факультативними. Тобто ніхто нікого не примушує. Це була ініціатива громади, щоб такий предмет з`явився у школах з метою виховання правильних цінностей. Більшість тернополян розуміє значення християнства і християнської церкви для становлення українців, як нації, а також розуміє, що такі уроки несуть лише добро», – прокоментував рішення виконкому міський голова. Водночас підписанти петиції не планують зупинятися і готують звернення до керівництва держави, а також судові позови, аби таки відстояти свою позицію.
Андрій Вацик, УНІАН
