Міністерство енергетики та вугільної промисловості розглядає торф як
альтернативне паливо дорогому природному газу для споживачів бюджетної сфери. Про це в ефірі одного з національних телеканалів заявив радник міністра енергетики та вугільної промисловості Максим Белявський.
У Кабміні нарешті взялися за торф
«Альтернативою для забезпечення газом може бути торфовидобувна
промисловість… Для того, щоб замістити одну тисячу кубічних метрів
природного газу достатньо 3,5 тонни торфу, який успішно видобувається», –
сказав Белявський, додавши, що торф є недорогим і доступним паливом для
бюджетної сфери.
«Ціна за одну тисячу кубічних метрів газу становить 7 тис. грн, а одна тонна
торфу дешевша за 900 грн», – повідомив він, додавши, що витрати на
використання торфу будуть удвічі нижчими за вартість газу. За його словами,
активне використання торфу дасть змогу відродити в Україні видобуток торфу і
виробництво з нього паливних брикетів.
«Загалом в Україні залишилося 7 з 30 торфозаводів, які були ще в 90-х роках. За
27 років обсяги видобутку скоротилися в 10 разів, а виробництва брикетів у 5
разів… Якщо ще десять років тому Україна давала мільйон тонн торфобрикетів
і 2 мільйони тонн сільськогосподарського торфу, то план нинішнього року з
видобутку становить 453 тис. тонн, а з виробництва – 188 тис. тонн брикетів,
що відповідає рівню 2010 року», – заявив радник міністра.
За даними міністерства, торф видобувається в північних регіонах України –
Волинській, Київській, Чернігівській, Сумській і Житомирській областях. При
цьому, лідером є Волинська область, на яку припадає 30% від видобутку по
всій Україні.
«Арифметика торфу» від «Інституту Майбутнього»
Підтримує колегу з уряду і навіть заявляє про ще більші переваги торфу
відомий блогер та засновник «Інституту Майбутнього» Юрій Романенко.
«У словах урядовця є дві важливі змістовні речі. По-перше, держава не веде
системної політики щодо відродження торф’яної промисловості. Навіть через
3,5 роки після старту конфлікту з Росією ми не зуміли збільшити видобуток
торфу. Попри величезну потребу. Причина дуже проста – банальна жадібність
олігархів. Саме ця жадібність не дозволяє провести приватизацію торф’яних
заводів, адже бояться, що їх не отримають свої. Плюс конфлікт інтересів з
обласними адміністраціями, які виділяють землю. Землю з покладами торфу
часто вже комусь продали під інші потреби. В результаті значно скоротилися
обсяги як видобутку, так і виробництва брикетів. Згідно планових показників у поточному році ми знаходимося на рівні 2010 року», – окреслив проблему
експерт.
«По-друге, насправді економія від торфу ще більше, ніж стверджують в уряді.
Калорійність газу, що йде в домівки українців, значно менша від декларованої.
Тому, коли ми перейшли б на опалення торфом, то виграш виявився б
величезним. Розповім на своєму прикладі.
У минулому році за сезон ми спалили максимум 9 тонн торфу – з листопада по
квітень, включаючи половину квітня. Разом майже 7 місяців. В місяць по 1
тонні 300 кілограм. До цього топили газом, на який йшло до 1000 кубів на
місяць на дім у 110 квадратів. Причина таких величезних витрат – низька
калорійність газу, яка просто не дозволяла нормально нагріти будинок. Котел у
нас стояв сучасний. В кінцевому підсумку, я плюнув і купив твердопаливний
котел, який автоматично контролює температуру. Ефект – «небо і земля». Торф
дуже калорійний і дуже добре гріє будинок. В добу йде від двох до п’яти відер
брикетів залежно від температури. Так що насправді ефект економії ще вищий.
Замість 7 тис гривень в місяць, опалення в минулому сезоні коштувало мені у
середньому лише 1000 гривень. Звичайно ж, важливими опціями є технічні
характеристики котла, площа будинку, утеплення та інші речі. Найголовніше,
що ми ні копійки не беремо у держави і самі вирішуємо, коли і скільки топити.
Ось така арифметика торфу», – підсумував Юрій Романенко.
Нагадаємо, міський голова Тернополя Сергій Надал наголосив, що жодна нова
котельня на альтернативному паливі у місці не запрацює, поки не буде
погоджено усі необхідні дозволи з екологами. «Головне завдання мерії
Тернополя – це безпечність для його мешканців. Тому кожен об’єкт має пройти
екологічну експертизу. На основі таких висновків та дозволів і буде прийматися
рішення про запуск кожного об’єкту», – запевнив Сергій Надал.
Обговорення