Замок Берегвар — романтична резиденція графів Шенборнів. Сьогодні вона використовується в якості санаторія. У парку перед палацом можна напитись мінеральної води.
Невеличке село Карпати неподалік Мукачева приваблює чи не легіони туристів. У цьому мальовничому куточку влаштовані санаторії, тут є романтичне місце під назвою Скеля Кохання, з якого відкривається захопливий краєвид гірських просторів. Але головна атракція — це санаторій “Карпати”. Не варто дивуватись: цей заклад для лікування і відпочинку розташований у стінах замку Берегвар.
Вежі та стіни Берегвару наче позичені з лицарського роману або казки про чаклунів та героїв. Тут знімалась казка “Снігова королева” і культовий фільм про розвідників “Сімнадцять миттєвостей весни”.
Колись романтичній палац слугував резиденцією та мисливським будинком для шляхетної родини графів Шенборнів. На санаторій він перетворися лише 1946 року.
Будівля замку Берегвар має своєрідну родзинку: її побудовано за астрономічнім принципом. Це означає, що кожний елемент споруди не тільки виконує свою практичну функцію, але й має символічне значення. Так, кількість вікон становить 365 — за кількістю днів року. Ще одне віконце замуроване на випадок високосного року. Димоходів у палаці — 52, стільки ж, скільки у році тижнів. Входів 12 — за числом місяців, а кути замку прикрашають 4 вежі, що відповідають 4 порам року. Шпилі оздоблені флюгерами й курантами, а на одній з веж встановлено дзвін, що відбиває кожну годину.
У центрі саду викопане декоративне озеро — варто звернути увагу на його абрис. Як і архітектурна композиція замку, озеро має символічне значення — його обриси відтворюють мапу тогочасної Австро-Угорської імперії.
Німецькі володарі замку
Історія українського Закарпаття тісно переплетена з долею Шенборнів — чи не найбільших землевласників, статечних аристократів, яким волею австрійського цісаря були подаровані чисельні закарпатські землі. До Шенборнів на території сучасної Закарпатської області володарювали різні аристократичні династії: водночас славна і сумнозвісна родина Баторі — Баторіїв. Стефан Баторій посідав польський та литовський престоли, а от його рідна племінниця Ержебет отримала прізвисько “кривава графиня”. Її було засуджено і кинуто до в’язниці за вбивства молодих дівчат, в крові яких вона начебто купалась, щоб зберегти красу та молодість. Від Софії Баторі закарпатські землі перейшли до її невістки — Ілони Зріні та її сина Ференца II Ракоці. Після поразки угорського повстання, очолюваного родиною Ракоці, землі були конфісковані австрійською короною — а згодом прихильний цісар подарував їх Шенборнам.
Після Другої світової війни Закарпаття перетворилось на частину радянського світу, і для аристократичних розваг не стало місця. Після завершення бойових дій замок використовували як будинок відпочинку, а згодом, під протекцією Микити Хрущова, він став першим кліматологічним санаторієм цих країв. Спеціалізація санаторію — лікування і реабілітація після хвороб судин і серця.
Як дістатись палацу
Будуючи свою резиденцію, граф Шенборн поклопотався і про залізничне сполучення. Неподалік височіє старовинна будівля вокзалу, а від неї йде “стара графська дорога”. Залізниця — найзручніший спосіб дістатися замку. Треба лише сісти на електричку, яка довезе вас до станції “Карпати”. Вхід до замку знаходиться трохи збоку від брами, до якої веде стара дорога.
Найлегше знайти дорогу власникам автівок: треба лише своєчасно помітити заклад і зупинитись поряд, прямуючи трасою Київ-Чоп. Санаторій розташований між двома населеними пунктами: Сусково та Чинадійово.
Палац графів Шенборнів відкритий для відвідин з 9 ранку до 5 вечора. Звісно, роздивитись зсередини всю будову неможливо, адже вона використовується санаторієм. Але ніхто не завадить вам оглянути романтичну резиденцію ззовні, прогулятись парком та вмити обличчя у Джерелі Краси. Для екскурсій відкрита бібліотека та камінний зал.
Обговорення