У понеділок, 7 квітня, для християн розпочався особливий духовний період — Вербний тиждень. Це час внутрішньої тиші, очищення та підготовки до найбільшого свята року — Воскресіння Христового. Українські традиції та церковні настанови підказують, як провести ці дні зі змістом.
Тиждень без гучних веселощів
У народі здавна вірили: на Вербному тижні варто уникати важкої фізичної праці, прибирання, сварок і будь-яких конфліктів. Плітки, образи, брехня — усе це, кажуть, може накликати на людину нещастя. Рекомендовано стримати емоції, більше часу присвячувати молитві, уникати гучних гулянь та не переїдати.
Послаблення посту — з суботи
Церква дозволяє деякі послаблення у суботу та неділю. У Лазареву суботу можна скуштувати ікру, а на Вербну неділю — рибу. Це частина давніх традицій, які символізують надію та святкове передчуття Великодня.
Що символізують ці дні
Лазарева субота — день, коли вшановують чудо воскресіння Лазаря. За народними прикметами, цього дня сіяли горох, вірячи, що він дасть щедрий врожай. Вербна неділя — день, коли Ісус увійшов у Єрусалим. У храмах освячують гілочки верби, а вдома ними «б’ють» рідних зі словами: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень — Великдень!»
Цей тиждень — час зосередження, тиші та надії. І хоч за вікном весна, найголовніше — аби розквітла душа.
