Нещодавно у кар’єрі 28-річної учасниці Клубу веселих та кмітливих (команда «V.I.P. Тернопіль») стався крутий поворот — їй запропонували спробувати сили в ролі головної дівчини «Кварталу»!
І вона піднялася на сцену до Зеленського й компанії.
Як все це відбувалося, Тетяна розповіла в інтерв’ю «КП в Україні». Про це пише Терен.
— Таня, розкажіть нам, як ви потрапили в сім’ю «Кварталу»: був кастинг, чи Олена Кравець, наставниця команди «V.I.P. Тернопіль» в «Лізі сміху», особисто затвердила вашу кандидатуру без жодного відбору?
— Не знаю навіть, чи був кастинг, чи Олена Кравець відразу порекомендувала мою кандидатуру, щоб я могла підмінити її під час виступу «Кварталу» в Греції. Але коли мені зателефонували з такою пропозицією, першою реакцією був шок. Я втратила дар мови! Адже те, що робить «Квартал», свого часу надихнуло мене стати гумористкою. Я виросла на гуморі цієї команди і рівнялась на її учасників з раннього віку. Тому погодилася без роздумів, навіть деталей не уточнивши. Це ж треба бути такою везучою, щоб саме мені випав такий шанс!
— Ви сказали тільки про підміну на виступі в Греції. Ми вважали, ви заміните Олену на увесь час, поки вона буде в декреті.
— Наразі я працюю з «Кварталом» поконцертно — виступала на Криті, в Києві, поїду з хлопцями в тур. Поки не будемо загадувати заздалегідь.
— Які обов’язки лягли на плечі нової «Олени» «Кварталу»?
— Я виконую всі жіночі ролі в сімейних мініатюрах і Юлії Тимошенко також. До речі, ми з Оленою по-різному пародіюємо ЮВТ. У кожного пародиста існує своя подача. Моя Юля більш офіційна, можливо, менш кокетлива. До слова, Олена мене підтримала: «Ні про що не хвилюйся! І нехай хлопчики тебе не ображають!»
— Напевно, враження від першої репетиції з «кварталівцями» зашкалюють?
— Вони настільки прості! Це відкриття №1 для мене. І дуже безпосередні. Отож відчути себе «чужинцем» у колективі просто неможливо!
Максі-стресовий день першої репетиції запам’ятаю назавжди (сміється). Мені вручили талмуд із роздрукованими сценаріями, який я нервово перегортала, розшукуючи свої репліки: «Ну де ж мої слова?!» Ніде правди діти, було страшнувато, адже я не знала, що грати, тоді як інші актори «Кварталу» майстерно володіли текстом. «Я ж не встигаю за вами! Можна повільніше?» — дивилася я на хлопців. Вони роблять усе неймовірно швидко й емоційно, процес їх заковтує з головою, і мені потрібно було підлаштуватися під цей шалений ритм. Я була під таким неймовірним враженням від їхнього професіоналізму, навіть забувала слова! «Все нормально, розуміємо! Це хвилювання, ти скоро забудеш про нього», — заспокоював мене Володимир. І знаєте, це подіяло – вже на третій репетиції я почувалася вільно.
— Володимир Зеленський, напевно, давав вам поради, як новенькій? Чи легко догодити художньому керівникові «Кварталу»?
— Володимир став моїм наставником. Він дуже розумний і настільки приваблює до себе, що робота, немов сама робиться після бесіди з ним. Пояснює все дохідливо, чітко і спокійно. Якихось конкретних вимог не було, тільки невеликі зауваження в процесі репетицій. Приємно, що мені довіряють і не «переробляють».
— Ваше бойове хрещення відбулося на зйомках «Вечірнього кварталу» на Криті. Як оцінив дебютний виступ ваш внутрішній критик?
— Знаєте, на цьому концерті я почувалася не дівчинкою на підміні, а повноцінним членом команди. Ніколи не хвалюся, мені складно об’єктивно оцінити свій виступ. На сцені працюю, насамперед, для глядача. Що мені хотілося б удосконалити, так це володіння російською мовою. Не перекладати в пам’яті фрази однієї мови іншою, а впевнено говорити російською на сцені, адже в житті я розмовляю українською. У самому ж концерті «Вечірній квартал» усі мої репліки – виключно українською. Заодно і хлопцям допомагаю українську підтягувати. Вони від мене вже нахапалися західняцьких слівець і навіть взяли в ужиток слово «писок», яке їх спершу дуже смішило.
— На глядацьку критику поки не нарвалися?
— Перед виступом на Криті дуже хвилювалася — у Олени море фанатів (я, до речі, одна з них!). Переймалася, як сприймуть мій виступ. Але коли вийшла в образі Леді Ю, зал дружно зааплодував, і всі мої хвилювання як рукою зняло. Відверто негативних відгуків поки не отримувала. Друзі ж підбадьорюють мене. Та я й сама розумію: для мене це новий рівень, адже «Квартал» — головна машина гумору нашої країни!
— Чарку коньяку перед виходом на сцену можете разом з хлопцями хильнути для хоробрості?
— О ні! У мене заплітався б язик! (Сміється.) Я не вживаю спиртне.
— Ви живете в Тернополі, але більшість робочих проектів пов’язані зі столицею. Думки про переїзд ще не мучать?
— Тернопіль дуже затишний, не хотілося б з ним розлучатися. Але не виключаю, що колись переїду в столицю. Поки мені орендують тут квартиру, і мене це цілком влаштовує!
