Повстанську колядку «Боже, волі дай», яку співали українці в підпіллі та сталінських таборах, заспівав тернополянин Ігор Олещук – колишній радянський політв’язень. Про це він розповів журналістам Суспільного.
Ігоря Олещука заарештували у 1948 році, коли йому було 17 років. Його засудили до 25 років ув’язнення за допомогу повстанцям. Покарання він відбував на шахтах Воркути. Після смерті Йосипа Сталіна термін скоротили, і в 1955 році чоловік вийшов на волю.
За словами Ігоря Олещука, навіть у радянських таборах українці намагалися зберігати різдвяні традиції та колядували, попри заборони і покарання.
«Ця колядка десь 1946–48 років. Її співали і повстанці, і політв’язні з тюрмах. Але співали ввечері, коли вже наглядачів було менше, впівголосу, тому що за все це карали і переслідували. Незважаючи на це, все одно збиралися і колядували, бо у всіх був настрій поганий, а колядка піднімає дух, тому ми колядували і надіялися на краще життя».
Він зазначає, що у таборі, де відбував покарання, відкриті святкування Різдва стали можливими лише після смерті Сталіна у 1953 році.
Ігор Олещук пригадує, що після послаблення режиму українці на засланні почали відновлювати святкові обряди.
«Старалися прикрашати все, що можна було. І молитва була, і свічка, пшениця замість куті була, хлопці збиралися в бараку, на гітарі грали, обмінювалися спогадами про дитинство».
Ігор Олещук народився в селі Чорний Ліс на Тернопільщині. За його словами, повстанські колядки та патріотичні пісні він чув ще з дитячих років. У підпіллі були його двоюрідні брати й сестри.
«Я з десяти років чув ці патріотичні пісні. Молоді хлопці, коли йшли ввечері селом, мусіли щось співати, а потім діти вчилися від них».
Він розповідає, що повстанці святкували Різдво навіть у криївках.
«Упівці святкували Різдво навіть у криївках. Вони готували все до свят, чи пшеницю десь знайшли, чи свічки знайшли – і готували таку ніби маленьку вечерю. Люди масово допомагали, так що була і риба, і м’ясо. Але старалися колядувати вночі, бо вдень могли через землю почути».
За словами колишнього політв’язня, на засланні в Сибіру переслідувань було менше, ніж на Західній Україні, тому українці трималися разом.
«На засланні, в Сибіру, було менше переслідувань, тому українські родини спілкувалися між собою, створювали людське тепло, яке підбадьорювало, святкували Різдво, колядували і навіть організовували вертеп».
Історія Ігоря Олещука – ще одне свідчення того, як українці зберігали різдвяні традиції навіть у найважчих умовах – у підпіллі, тюрмах і сталінських таборах.
Читайте також: Колядки, які пережили заборону: спадщина композитора з Тернополя Василя Барвінського
Колядки, які пережили заборону: спадщина композитора з Тернополя Василя Барвінського


















