Хвиля підтримки армії серед тернополян останнім часом спала. Волонтери кажуть, що все через нестабільність курсу гривні, через що громадяни суттєво збіднішали. Окрім того, через зростання вартості пального волонтери менше беруть продуктів, які є у людей. Бо доправляти їх на схід дуже дорого. Натомість більше потребують готівки для закупівлі форми та облаштування. А грошей люди багато не мають.
Проте, запевняють, – хто раніше допомагав армії, і зараз знаходить можливість.
Надходження впали приблизно на 200% після падіння долара, – каже Тарас Білан, керівник складу допомоги бійцям АТО, що на вул. Дністрянського, 10. – Останніми днями процес надання допомоги трохи пожвавився.
Пересічні тернополяни, кажуть волонтери, почали більше довіряти складам допомоги бійцям і менше «збирачам» зі скриньками.
На зупинці транспорту в Березовиці стоять волонтери від невідомої громадської організації і збирають гроші для франківського батальйону, – каже Тарас Білан. – 30% від зібраного йде їм в кишеню, ще 30% – фонду. І, можливо, близько 40 попадає бійцям. І цей процес неможливо проконтролювати. На ринку «Котломонтаж» стоїть скринька з печаткою незрозумілої організації…
Кошти, які люди кидають в банку на складі, обліковуються по акту в присутності не менше 5 чоловік, запевняє волонтер. Кожній людині видається копія акту про облікування коштів, після цього гроші старший зміни кладе на рахунок.
Витрачаємо їх на різні потреби. – каже пан Білан. – Скажімо, міні-каримат в магазині коштує 300-400 грн., наші волонтери закуповують витратні матеріали і собівартість виходить 16. Армії віддаємо безкоштовно.
Що пожертв від людей суттєво поменшало, стверджує і волонтер «Самооборони майдану Тернопільщини» Лілія Мусіхіна.
Передусім, бо люди вже тривалий час допомагають, – каже пані Мусіхіна. – Населення дуже сильно збідніло. Держава нам не те що не допомагає, а й шкодить. Це, як на мене, схоже на економічну диверсію. Бо мало того, що ми практично рік часу утримуємо самі армію, нам ще й палки в колеса.
Тарас Герман, керівник складу Логістичного центру допомоги бійцям АТО, що на вул. Збаразькій, 16, каже, що люди не мають грошей. Натомість пропонують продукти, овочі. А їх, через здорожчання вартості пального, на Схід доправити проблематично.
Мусимо визначати пріоритети, – каже пан Герман. – Картоплю, моркву останнім часом просимо не везти, бо нема як доправити на передову. У нас щодня не менше 15 мобілізованих. Нам потрібно їх одягнути, дати спальник, каримат. На це потрібні кошти. Канадська форма закінчилась. Тому одягаємо повністю ми. Рік часу йде війна, а форми і далі немає.
Обмежили волонтери й прийом цивільного одягу. Раніше мали можливість відправляти через «Нову пошту» безкоштовно 8 тонн, а зараз лише одну.
Зараз набагато складніше, – каже Тарас Герман. – Скажімо, раніше ми мали 1 тис. грн. За неї могли придбати 2 пари взуття. Тепер лише одну. Але ті, хто раніше допомагав, і зараз гроші несе. От сьогодні приходила бабця – принесла 100 грн. І видно, що вони їй ой які не зайві. А вона плаче, що хоче бодай трошки допомогти. А ті, що не давали, вони і не дають.
Проте волонтери не впадають у відчай. Кажуть, рішучості і позитиву набираються від вояків. І, дивлячись на них, просто не мають права розслаблятись.