Тернопільський письменник Олександр Вільчинський нещодавно повернувся із Шотландії. Там він провів місяць у середньовічному замку Хоторнден. Поїздка проходила у рамках міжнародної програми для письменників «Hawthornden castl-2016». У замку для п’яти творчих особистостей з різних країн були створені всі умови для роботи над новими творами. Про перебування у Шотландії та роботу над новим літературним твором Олександр Вільчинський розповів під час творчої зустрічі в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці.
– Шотландія – холодна країна, – каже ЗЗ письменник. – Цікава, в чомусь несподівана, але я на все дивився вже поглядом досвідченого чоловіка, і вона мене не дуже вразила. Весь час я проживав у замку Хоторнден, ознайомився з його влаштуванням, навколишнім парком, околицями. Розташований він приблизно за два кілометри від селища Полтон. Щодня я ходив що цього містечка в бібліотеку, де міг користуватися інтернетом. За умовами стипендії щомісяця п’ятеро письменників приїздять в замок і там живуть і творять. Вона існує з 1982 року. Можете уявити скільки людей вже там було. Я став третім українським письменником, який там побував. До мене були Микола Рябчук і Наталка Білоцерківець. Довідався про цю стипендію, написав проект, відіслав і забув. А потім отримав листа, що я пройшов. Для письменників там дійсно були створені всі умови для творчості: не було ні телевізора, ні інтернету, ні радіо. Тільки сиди і пиши. Сніданок, обід у певні години. Вечеря була спільна, у кімнаті з каміном, за столом зі свічками. Крім мене було ще четверо письменників: двоє англійців, американець і канадійка.
Не було такого дня, щоб Олександр Вільчинський не написав жодної сторінки. За місяць у Шотландії він зробив більше, аніж за осінь і зиму в Україні. Звичайно, нова книга ще далека до завершення, але частина вже написана.
– Говорити про ще ненаписаний роман важко, – каже Олександр Вільчинський. – Можу сказати, що на його написання наштовхнули реальні обставини із життя, спогади, старі фотографії. У нас в сім’ї завжди було багато альбомів, переповнених фотографіями різних років: і мамині, і татові. Тата вже немає, а фотографії залишилися. Знайшлися ще фотографії, зроблені за Польщі, до другої світової війни, дідові і бабусині. І за цими фотографіями в моїй уяві моделюється їхнє життя. Можливо, саме про це і буде роман. Коли він буде завершений важко сказати, але у Шотландії мені дуже добре писалося: з віддалі ностальгуєш за домом і за тим, що було колись, згадуєш себе, своїх батьків молодими, якими їх пам’ятаєш. Це буде одна з родинних історій, через яку буде показана історія цього краю, може цієї землі, може народу, як вийде.
Поки робота над новою книгою триває, до друку готується збірка детективних оповідань тернопільського письменника. Видрукувана вона буде у видавництві «Навчальна книга – Богдан» у серії «Український детектив». До збірки увійдуть чотири оповідання, створені за мотивами відомих сюжетів: про Шерлока Холмса, про пограбування, про рибальство і про кохання. Планується, що збірка має вийти до форуму видавців у Львові.
