У часи випробувань найяскравіше розкривається людська доброта. Це особливо помітно, коли допомога перетинає кордони і об’єднує серця різних народів. Турбота церкви та небайдужих людей з Польщі та Німеччини досягла дітей-сиріт у Тернополі. Про це повідомляють на сайті Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Місія Добра: від духовенства до дітей
Нещодавно чотири заклади для дітей-сиріт у Тернополі відчули тепло і турботу від несподіваних гостей. Комісія у справах освіти та виховання Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, очолювана о. Іваном Зозулею, та заступник міського голови Збаража Анатолій Качка об’єднали зусилля для особливої місії.
Міжнародна співпраця заради дитячих посмішок
Але вони були не самі. До них приєднався благодійник отець-декан Ярослав Гостинський, священник Ольштинсько-Гданської єпархії УГКЦ (Польща), парох з польських міст Ілава та Оструда. Отець Ярослав привіз не тільки свої молитви, але й реальну допомогу – гуманітарний вантаж, зібраний його парафіянами.
Діти для дітей: ланцюжок допомоги без кордонів
Історія стає ще зворушливішою, коли дізнаємося, що частина допомоги надійшла від дітей. Учні з німецького міста Гоф організували збір у своїй школі. Їхній внесок, переданий через мерію Ілави, яскраво показує, що доброта не знає віку чи національності.
Слова вдячності: від серця до серця
“Дякую о. Ярославу Гостинському, його парафіянам, котрі у цей нелегкий час постійно підтримують український народ,” – ділиться о. Іван Зозуля.
Він також висловив вдячність мерії Ілави за їхню роль у цій ініціативі.
Надія на майбутнє: віра в дію
Ця історія – більше ніж про гуманітарну допомогу. Це про те, як маленькі жести доброти можуть змінити світ.
“Віримо, що спільними зусиллями відродимо віру в добро, перемогу правди та утвердимо справедливий мир на нашій планеті,” – підсумовує о. Іван.
У світі, де часто панують новини про конфлікти та розділення, такі акти милосердя нагадують нам про нашу спільну людяність. Вони показують, що разом ми можемо будувати мости добра, які з’єднують серця через кордони і дарують надію тим, хто найбільше її потребує.
Раніше ми писали про те, що Почаївську лавру перевіряє комісія Міністерства культури.
