Від понеділка на Тернопільщину прийшло 12 сумних звісток про загибель захисників України. Сім військовослужбовців вважалися зниклими безвісти протягом кількох місяців, а деяких – понад рік. Серед загиблих воїнів з Тернопільщини – жителі Бережан, Соборного, Яструбового, Теребовлі, Великого Говилова, Плебанівки, Целіїва, Скали-Подільської, Манева, Озерної, Копичинець, Щитівців та Могильниці.
Солдат з Бережан повертається додому через рік
Михайло Михайлович Горинін, 26.11.1979 року народження, житель Бережан, загинув 31 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Миколаєво-Дар’їно Суджанського району Курської області. Він народився в селі Саранчуки, навчався у Саранчуківській загальноосвітній школі. Після школи здобув освіту за фахом «Водій» у Бучацькому коледжі. У 1998-1999 роках проходив строкову службу у лавах ЗСУ.
У 2004 році переїхав на постійне проживання до Бережан. Працював на ТОВ “Христина”, за кордоном та на станції технічного обслуговування, де займався шиномонтажем. 18 грудня 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
З 31 грудня 2024 року вважався зниклим безвісти. На підставі проведеної експертизи та отриманої постанови було встановлено його особу. Солдат Горинін Михайло Михайлович був номером обслуги 2 розрахунку протитанкового взводу 3 механізованого батальйону військової частини А4689. Він загинув під час безпосередньої участі у бойових діях, внаслідок бойового ураження та дій противника.
В смутку та горі залишились дружина, донька, син, брати. Зустріч тіла загиблого Героя відбудеться 31 грудня приблизно о 11:40 годині. Чин похорону – о 12:00 годині в Церкві Святої Трійці Бережан. Похоронять Захисника на Алеї Героїв кладовища села Рай.

Два захисники Байковецької громади
Ігор Петрович Коцан, 1996 року народження, уродженець села Соборне, загинув 14 грудня 2023 року під час бойових дій у Донецькій області, Покровському районі, місті Мар’їнка. Він народився 13 жовтня 1996 року. З 14 грудня 2023 року вважався зниклим безвісти. 30 грудня 2025 року його тіло було ідентифіковано. У скорботі – рідні та мама Галина.

Андрій Михайлович Южин, житель села Яструбове Купчинецької громади, відійшов у вічність 28 грудня 2025 року на Донеччині, захищаючи Україну. Він проживав разом із сім’єю в селі Байківці, на Гаях-Ходорівських. 3 січня о 18:00 у селі Яструбове відбудеться панахида. 4 січня об 11:00 похорон розпочнеться у селі Яструбове. Після цього, орієнтовно о 12:30, Байковецька громада зустрічатиме Героя в селі Байківці. О 13:00 у церкві Пресвятої Трійці в Байківцях відбудеться продовження похоронної церемонії.

Командир інженерно-саперного взводу з Великого Говилова
Руслан Васильович Стрільчук, 08.10.2003 року народження, уродженець села Великий Говилів Хоростківської громади, відійшов у вічність 21 грудня 2025 року в населеному пункті Віки Сумської області. Він проживав із родиною в селі Сади Теребовлянського району.
Лейтенант Стрільчук проходив військову службу на посаді командира інженерно-саперного взводу механізованого батальйону. Зустріч тіла відбулася 30 грудня о 11.00 годині біля греко-католицької церкви святого Миколая в Теребовлі. Того ж дня о 16.00 годині в селі Великий Говилів відбувся парастас. Чин похорону воїна провели 31 грудня о 12.00 годині. На території Теребовлянської міської територіальної громади були оголошені Дні жалоби.

Старший водій евакуаційного відділення з Плебанівки
Степан Дубляниця, 09.02.1968 року народження, житель села Плебанівка, помер 26 грудня 2025 року. Він служив старшим водієм евакуаційного відділення ремонтної роти. Зустріч тіла відбулася 1 січня о 13.00 годині біля греко-католицької церкви святого Миколая в Теребовлі. Того ж дня о 18.00 годині відбувся парастас за адресою село Плебанівка, вулиця Князя Василька, 162 А. Чин похорону провели 2 січня о 12.00 годині.
2 січня теребовлянці провели в останню земну дорогу військовослужбовця, віддавши шану воїнові, який захищав нас і наше майбутнє. Відспівали захисника у місцевій церкві та поховали зі всіма військовими почестями на сільському кладовищі. У Степана Дубляниці залишилися дружина, дві доньки, старенькі батьки та четверо онуків. У цивільному житті він також працював водієм, а останні 16 років – таксистом.

Загиблі з Чортківщини
Володимир Судак, 23.10.1979 року народження, житель села Целіїв Васильковецької громади, загинув 29 грудня 2024 року в ході бойових дій в районі населеного пункту Черкаська Конопелька Курської області.
Олександр Фрідріхович Навозняк, 1975 року народження, житель селища Скала-Подільська, загинув 26 квітня 2024 року біля н.п. Очеретине Донецької області, беручи участь у захисті цього села. Молодший сержант тривалий час вважався зниклим безвісти.

Швець ремонтної майстерні з Манева
Олександр Леонтійович Фльорчук, 21 вересня 1980 року народження, житель села Маневе Борсуківської територіальної громади, помер 26 грудня 2025 року в Корюківській центральній районній лікарні у місті Корюківка Корюківського району Чернігівської області від геморагічного шоку. Солдат був швецем ремонтної майстерні речового майна господарчого взводу роти забезпечення продовольством, речовим та військо-технічним майном батальйону матеріально-технічного забезпечення військової частини А***.

Механік з Озерної
Роман Богданович Майданів, 2 травня 1987 року народження, житель села Озерна, помер 25 грудня 2025 року. Його шлях захисника розпочався 26 лютого 2025 року, коли він був призваний до лав Збройних Сил України. Солдат Майданів ніс службу у військовій частині А2615, обіймаючи посаду механіка відділення взводу перехоплювачів безпілотних літальних апаратів. На жаль, під час виконання службового завдання у відрядженні, життя захисника передчасно обірвалося. У Героя залишилася донька Софія, яка навчається у 7-Б класі Тернопільського класичного ліцею.

Командир ремонтного взводу з Копичинець
Андрій Іванович Гутор, 20.10.1985 року народження, уродженець міста Копичинці, загинув 22 квітня 2025 року в районі населеного пункту Тарасівка Краматорського району Донецької області. Він був призваний на військову службу 12 березня 2023 року. Старший лейтенант служив командиром ремонтного взводу артилерійського озброєння 3 ремонтної роти ремонтно-відновлювального батальйону 157 окремої механізованої бригади. З 22 квітня 2025 року вважався зниклим безвісти.

Воїн з Щитівців і учасник АТО з Могильниці
Віталій Гарапʼяк, 2000 року народження, житель села Щитівці Заліщицької міської ради, загинув, захищаючи Україну. Заліщицька міська рада повідомила про загибель земляка 27 грудня. Інформацію про зустріч тіла Героя та чин похорону буде повідомлено додатково.

Роман Степанович Хом’як, житель Могильниці, відійшов у вічність після важкого поранення та довгої реабілітації у лікарні. Учасник АТО був світлою, доброю людиною, справжнім патріотом, який без вагань став на захист України. Чин похорону відбувся о 11:30 годині. Осиротіли рідні, згорьовані батьки, близькі, друзі, побратими.

Вічна пам’ять Героям!
Раніше ми писали про те, що за вихідні на Тернопільщину прийшли чотири звістки про загибель воїнів.
За вихідні на Тернопільщину прийшли чотири звістки про загибель воїнів














