Малі міста Галичини зберігають давню історію і пам’ять багатьох народностей, які жили в цих краях. Сьогодні запрошуємо вас у мандрівку на Тернопільщину, яка також має багато чудової архітектури і гарні природні локації з водоймами, де можна встигнути насолодитися останніми тижнями літа.
Маленькі Бережани мають близько 70 пам’яток архітектури. А ще вони можуть похвалитися величезним ставом у самому місті та розкішним дендропарком у передмісті з едемською назвою Рай.
Бережани постали як давньоруське поселення, через яке пролягав торговий шлях між княжими містами Звенигородом і Теребовлею. Центр Бережан відтворює містобудівну історію кількох століть. Місто відоме щонайменше з 1375 року, пам’ять різних націй, що жили тут, бережуть їхні храми. Тут і вірменський, і латинський костел, синагога, греко-католицька і православна церкви. Хоч і сильно зруйнований, однак досі стоїть п’яте століття оборонний замок, який належав чотирьом шляхетським родам – Сенявським, Чорторийським, Любомирським, Потоцьким. У Бережанах проживали письменники Богдан Лепкий, Андрій Чайковський, Маркіян Шашкевич, Осип Маковей, композитор Остап Нижанківський.
Замок над річкою Золота Липа руський шляхтич Микола Сенявський збудував у XVI ст. Це була і оборонна фортеця, і житловий палац із власним замковим костелом між мурами. Постійно розбудовувався, змінювався, прикрашався. Зараз у ньому мало що збереглося від колишньої величі. Немає й сліду від колись величезної бібліотеки, картин, коштовностей та архітектурних оздоб маєтку.
Такою ж давньою і такою ж зруйнованою, як замок, є його каплиця. Вона і стала першою усипальницею Сенявського, засновника замку. Зараз його прах покоїться в Польщі, а надгробні скульптури частково врятовані Возницьким. Споруда знищена всередині і аварійна, тому туди не дозволяють заходити, а зовні збереглися окремі елементи оздоб.
Спадщина вірмен, які здавна займалися на Галичині торгівлею, представлена у Бережанах храмом і житловими будинками в однойменному кварталі. Церква 1764 року будівництва оточена оборонним муром, в який вбудована дзвіниця. У понищеному інтер’єрі проглядаються фрагменти розписів та рельєфів. У новітні часи там встановили пам’ятний знак жертвам геноциду вірмен – хачкар.
Католицький готичний костел Петра і Павла у Бережанах почали будувати ще в 1600 році. Багато разів перебудовувався, що помітно по несиметричності фасаду, додавалася стилістика пізніших століть. Оборонну вежу модифікували у дзвіницю. У костелі було поховано багатьох представників знаті, а також відомого і у Львові скульптора Йогана Пфістера, якому приписують ймовірне авторство вхідного порталу костелу. Храм досі виконує функцію римо-католицького костелу.
Ратуша у Бережанах вже третя по рахунку, збудована на початку XIX ст. і є пам’яткою національного значення. На початку XX ст. у ній працювала гімназія, яка випустила багатьох відомих людей. До війни її включили в програму «Великої реставрації», зараз роботи заморозились, вежа так і стоїть у риштуваннях. У ратуші працюють чотири музеї, а у внутрішньому дворику організовують культурні події.
Серед інших храмів варто згадати Троїцький собор УГКЦ, збудований на ринковій площі у 1768 році біля ратуші. Колишній монастир бернардинів XVII ст. у 1983 році перетворили на колонію. Вона там досі працює, але в костелі відновили богослужіння, тепер це церква Пратулинських мучеників УГКЦ. Дерев’яна церква Миколая 1691 року у Бережанах, хоч і належить до пам’яток національного значення, проте спотворена покритим бляхою дахом. Авторство іконостасу приписують майстрам жовківської школи іконопису та різьби. Зараз тут молиться громада ПЦУ.
Також цікаві у Бережанах житлові, адміністративні будинки та вілли XIX-XX ст. Привертають увагу неоготична будівля допомогової каси (1910 р.), а нині Ощадбанку. Схожа на замок вілла письменника Андрія Чайковського, в якого гостював Іван Франко, а у віллу отця Василя Дубицького, покриту черепицею з високим дашком та дерев’яними різьбленими ґанками, навідувався Богдан Лепкий.
Синагога 1718 року в Бережанах у стані руїни, є залишки кіркуту. У будинку колишнього єврейського Народного дому зараз працює будинок народної творчості. З відомих євреїв Бережан – дід американської співачки Барбари Стрейзанд.
Біля Бережан наші лицарі УСС сто років тому боролись з російською армією. Бій за гору Лисоню відбувся у 1916 році, тоді полягло багато січових стрільців, але вони стримали наступ ворога. Ця подія увічнена меморіалом.
У північній частині Бережан є великий став, в якому можна купатися і рибалити. А у південному передмісті є село з назвою Рай. У цьому Раю є великий дендропарк з давніми деревами, ставами та палацом Потоцького.
У цих місцинах можна гарно відпочити і встигнути відчути останні теплі дні літа.
