Зараз шахраї телефонують дуже багатьом людям, і, на жаль, їм вдається натрапити на довірливих. Злочинці, знаючи, що більшість населення поінформоване про ризики телефонного спілкування з незнайомцями, а тому застосовують цілий арсенал впливу. Як правило, відрекомендовуючись працівниками банку, повідомляють потенційним жертвам про блокування рахунків, збій системи та намагаються вивідати персональні дані. Ніби з нічев’я кажуть, що проблему можна вирішити у телефонному режимі, відтак, коли жертва «проковтнула гачок» і погодилася дистанційно вирішувати уявні проблеми з банком, шахраї торжествують, адже до зняття чужої готівки залишилися лічені хвилини.
Минулого тижня від такого злочину потерпіла 58-річна жителька Ланівців Борщівської територіальної громади. Додзвонювач, який назвався працівником банку, ввійшов в довіру та дізнався персональні дані карткового рахунку. Через деякий час жінка отримала сповіщення про зняття готівки в розмірі майже в 3000 гривень.
Правоохоронці проводять розшукові заходи, аби встановити причетних до злочину осіб. За фактом шахрайства слідчі відкрили кримінальне провадження.
Цікаво, що активізувалися шахраї, які видають себе за працівників фінконтролю Нацбанку. Спочатку дівчина-робот повідомляє про те, що рух картки призупинено, далі вмикається оператор, який називає своє ім’я та по-батькові і навіть – номер жетону. Авторка цих рядків пересвідчилася на собі, якими переконливими бувають мова та тон шахрая. Щоправда, увесь сценарій не вдалося простежити – пройдисвіт на мої додаткові запитання про нібито призупинення руху коштів вирішив не марнувати час і обірвав розмову.
“Виплати від держави кожному громадянину України» – на таке оголошення натрапила жителька Тернополя у соцмережі. Зауважу, що таких оголошень в Інтернет-мережі – хоч греблю гати. Адже приманка – дуже дієва.
Отож, перейшовши за посиланнями, тернополянка ввела запитувану інформацію – номер телефону та пароль до онлайн-банкінгу. Далі, вважаючи, що підтверджує надходження коштів, жінка надала доступ до своїх банківських карт. Як наслідок, втратила усі гроші, що були на картці.
Працівники поліції застерігають: не відкривайте (принаймні під час воєнного стану) жодні посилання в месенджерах, соціальних мережах, SMS, адже ви не можете знати, що за ними приховано та куди вони ведуть. Не вірте заголовкам, які обіцяють якісь виплати. Інформацію про програми підтримки від держави завжди публікують офіційні джерела (домен gov.ua). Також відповідні сповіщення з’являються в «Дії».
Не вводьте на невідомих сайтах дані своєї картки. Навіть якщо ви маєте отримати гроші від держави, така заявка оформлюється через застосунок «Дія», усе підтягується автоматично.
Пам’ятайте, що фішинг розрахований на неуважних і технічно неосвічених людей, як правило, старшого покоління. Тому попередьте своїх батьків, дідусів і бабусь про подібні шахрайські дії, радять у відділі комунікації ГУ НП в області.
Власне, від коли ми активно вирішуємо свої побутові проблеми дистанційно, спектр шахрайських дій дуже розширився. Скажімо, понад 11 тисяч гривень втратила жителька Тернополя, яка хотіла винайняти житло у Львові. Раніше як воно було – йдеш за адресою, вказаною в оголошенні, зустрічаєшся з господарем, оглядаєш житло, платиш гроші. Тепер усе – на віддалі. Так і тернополянка вирішила без зайвого клопоту вирішити житлову проблему. Попросив орендодавець передоплату, пішла до терміналу, перерахувала 11 тисяч гривень. Але напередодні виїзду до Львова уже не змогла зв’язатися з господарем – мобільний телефон був вимкнутий, а оголошення зникло.
