Тернополянку Зоряну Замкову в нашому краї знають як поетесу, письменницю, журналістку, котра вміє мережити словом. Але у неї є ще безліч інших талантів – вона прекрасна дружина, мама, бабуся, яка вміє не просто шити, в’язати диво-вироби, а створювати їх у своїй уяві. Вона творить душею, серцем.
Також демонструючи свої вироби і часто виступаючи моделлю, Зоряна доповнює презентації цікавими ліричними дописами у соцмеорежах. Як от ці: «Я багато років вправно орудувала голкою, спицями й гачком, створюючи плетені та вишиті моделі для себе, родини і друзів.
Коли жінка емоційно затиснута в лещата невпевненості та розчарування, вона не випромінює жіночу енергію творення, гармонії, сексуальності, і якщо немає одягу, який ти хотів би носити, – створи його сам. Цей принцип я зрозуміла, коли ще й десяти років не було, відколи мама навчила плести, шити-вишивати. В‘язати спицями й гачком для мене – це і хобі, і відпочинок, і мода.
***
Нині кілька моїх знайомих, котрі зустрілися дорогою, зауважували: ти кардинально змінилася.
Саме так, стиль змінюється з роками, адже змінюємося і ми… Смаки, цілі, коло спілкування, зовнішність і стиль еволюціонують. Навіть попри непрості часи людям властива жага нових вражень, бажання отримувати нові знання і досвід, розширювати свої горизонти. Отже краса та стиль – знайти себе і постійно залишатись собою і бачити соняхи серед поля кульбаб…
***
Будь-яка життєва ситуація дає можливість отримати необхідний для нашого розвитку досвід. Життя – це дивовижний процес навчання, розуміння, співчуття, терпіння і любові. Найкраща можливість для духовного зростання часто з’являється у найважчі моменти. Як і найкраща можливість творити – зараз, не відкладаючи життя на потім.
***
У райськім саду між райських яблунь демонструвала нового кардигана. Спочатку я вибираю колір, фактуру, просто досліджую пряжу… Коли бачу, що задум і пряжа знайшли спільну мову, починаю продумувати, в якій моделі саме ці прийоми, ця ниточка і візерунок будуть вдало виглядати. Осмислення приходить в процесі…
Тут використала пряжу, яка залишилась по моточку-два, підібрала за складом та кольором – вуаля! – кардиган на прохолодний весняний вечір готовий.
***
Я боюсь безколірного життя. І все, що додає життю барв – може надихати. Тепер навіть не пригадаю, скільки кардиганів, светрів, спідниць, тунік, платтячок, костюмів, пальт вимережили мої руки різними техніками плетіння, часто поєднуючи спиці та гачок».
Зоряна Замкова каже, що мама вчила її такої мудрості: що знаєш і вмієш – за плечима не носиш. Інша справа: як придасться це вміння і як ти його зможеш вдосконалити. Якщо є велике бажання створювати особливі речі власними руками і достатньо терплячості, шлях від початківця до професіонала не буде надто довгим.
Понад десяток років пані Зоряна мала фотосесії для журналів «Вяжем сами» та «Вяжем крючком», бо плела різні вироби, які знаходили відгук і в професіоналів, і в людей, які просто люблять в’язати. Потрапляла і на обкладинку глянцю. В’язала і для хлопців з передової ще від 2014-го року шапки, потім теплі шкарпети.
«Особистий, індивідуальний стиль кожен має знаходити самостійно, – каже Зоряна Замкова. – Додати дещицю аксесуарів, яскраву деталь і завжди будете виглядати бездоганно. Справжній смак полягає у відчутті пропорційності та гармонії. Пригадую, як ще з десяток літ тому могла натягнути купу якихось рюшечок, прикрас – як на новорічну ялинку. Тепер, дивлячись на тогочасні фото, дивуюся своїм уподобанням. Видно, з віком, зміною світогляду, звичок, змінюється і смак. Це як читати одну і ту ж книгу через певний період життя – все здається іншим, все сприймаєш через призму досвіду».
Галина Вандзеляк.
На фото Зоряна Замкова у своїх диво-виробах. Світлини Наталії Починок
